Серце небоги
— Розлюби її, серце, на мить! На мить же спокійну і Божу, — Але серце моє говорить: «Ти вибач, а я так не можу! Б'юсь для неї кожну хвилину: І щасливу, і навіть скрутну, Де вітри здіймають на крилах І кидáють мене у пітьму... Ми разом чекаєм на неї — Її сум і усмішки ловлю... Якщо лиш дозволять на небі, Я всі болі її відболю!.. Всі скрути і муки, тривоги Відстучу: відстучу, як свої — Я тільки лиш серце небоги Та й усіх не позбавлю боїв... Тож буду за неї молитись І до Бога волати всю ніч — Настане як час зупинитись, Я тоді розлюблю, ясна річ». ________________________ Входить до книги авторки «Вишневий відблиск місяця» — https://www.surgebook.com/rogate666/book/vishneviy-vidblisk-misyacya
2022-12-12 21:53:01
21
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Оксана
Ніби так просто взяти і розлюбити...
Відповісти
2022-12-24 01:48:33
1
Nadine Tikhonovitch
Відповісти
2022-12-24 02:31:15
Подобається
Синій Демон
І як тут розлюбиш 🤷🏼‍♀️
Відповісти
2023-01-22 13:21:28
1
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9679
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1475