Коли тебе поруч нема
І палає у серці війна, І очі я бачу сумні, І ходжу я, немов уві сні, Коли тебе поруч нема... Я ковтаю гіркого вина, Чекаю на пристрасну ніч, Де говоримо ми віч-на-віч, Коли тебе поруч нема... І знов невесела, сумна, І знов шукаю я тиші, І знов пишу дивні вірші, Коли тебе поруч нема... Кораблі гинуть у морі, Місяць палає вогнем, Ми разом всі біди минем, Ти і радість моя, ти і горе... Між нами ціле життя, Люди не з наших орбіт, Що в наш потрапили світ, Між нами, на жаль, забуття... І знов відчуваю: сама, І сльози знову керують, Але люди... Вони не існують, Коли тебе поруч нема...
2020-01-28 21:31:26
30
18
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (18)
Твоя Відьма
Я досі пам'ятаю цей вірш!
Відповісти
2022-09-29 23:18:25
1
Твоя Відьма
Напам'ять!
Відповісти
2022-09-29 23:18:31
1
Оксана
Так і коли поруч, людей також не існує=
Відповісти
2022-10-08 12:03:12
1
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1830
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1314