Зізнання
Nadine Tikhonovitch
Із чорної прірви, із забуття Вилітаю, прямую до сонця, Крізь терниною поросле життя До шквалу вже забутих емоцій. Розправляю знесилені крила: Твоя усмíшка — нібито грілка, І що б у світі я не робила, Мені твоя потрібна підтримка. Я не сприймаю ні слів, ні порад Ані від мудрих вже, ані вдома, Та знаєш, очей твоїх зорепад Позбавить сумнівів мене й втоми. Я приймаю давно самостійно Рішення — не лякають помилки, Проте в усьому я і постійно Потребую твоєї підтримки.
2022-10-09 12:47:18
24
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Твоя Відьма
А ти все пишеш і пишеш, твориш і твориш, плодиш і плодиш і ніяк не можеш зупинитися! Ніжно 💖
Відповісти
2022-10-11 01:52:49
2
Nadine Tikhonovitch
@Твоя Відьма дякую)
Відповісти
2022-10-14 18:13:59
1
Пані Зефірка
❤️
Відповісти
2022-10-26 01:31:51
1
Інші вірші поета
Шкарпетками заручені Ви є Світ був завжди сповненим втрат... Світ рожевого кольору
Інші поети
R E
@Rocks_Eyha
NieMi
@NieMi
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Jojo Harl
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
16941
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2212