La femme que j'aime beaucoup
Nadine Tikhonovitch
Je suis malade. Ce n'est pas drôle. Je ne sais pas aussi, pourquoi... Elle a des yeux dont je suis folle... Je suis triste sans elle parfois... J'aime la façon dont elle marche, J'aime la manière dont elle parle! Je déteste samedi et dimanche, Je déteste l'été et décembre... Sa respiration est plus tendre, Ses paroles sont plus pures... Mon sentiment - c'est cendre, La confidence est l'amour. Elle a des yeux dont je suis folle, Ils sont partout, partout, partout! Je la vois encore et je vole! La femme que j'aime beaucoup...
2021-01-26 15:37:24
24
12
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (12)
Пані Зефірка
C'est magnifique😊❤️👏🏻🍷
Відповісти
2021-01-27 20:58:37
1
Кэти
Бум-бум...
Відповісти
2021-02-08 14:15:26
1
Синий Демон
Чё?)
Відповісти
2021-02-19 17:35:38
Подобається
Інші вірші поета
Торнадо Світ був завжди сповненим втрат... Саме такою... Не тільки сонце
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5571
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1847