Байдужість
Nadine Tikhonovitch
Сніг. Ховається серце десь у калюжах. Повір, Ти... Я стала настільки байдужа... Вечір. Сонячне сяйво. Вишневі світи. Мабуть, байдужість моя штовхає до Ти... Цей біль не вщухає, а сльози не душать, Бо стала я, мабуть, настільки байдужа... Байдужа, промерзну я знов просто неба, Байдужа, чекаю... Чекаю, а треба? Ти знову у людях, Ти знов у турботах, Ти любить мене, а кохає — роботу. Байдужий мій погляд, та зрадницьки серце У такт кроків Ти не байдужé так б'ється. А спогад байдужий дере мою душу, Де Ти на підборах кружля повз калюжу. Ти може втекти, тож збираю всю дужість, Бо... Байдужій байдуже так на байдужість. Тим паче, що Ти (знаю, вірю в це дуже) Ще більше, та тільки до мене, байдужа.
2022-12-22 02:07:20
21
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Nadine Tikhonovitch
@Твоя Відьма закон природи
Відповісти
2022-12-22 16:22:39
1
Лео Лея
Приємно читати хороші вірші👍
Відповісти
2022-12-23 08:41:29
1
Оксана
Цікаво написано, ніби Ти — це окреме ім'я...)
Відповісти
2022-12-24 01:47:32
1
Інші вірші поета
Я так втомилась від людей... Я знову зриваюся... Коли тебе поруч нема На "Ви"
Інші поети
Truth13
@Truth13
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2425
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9526