Байдужість
Nadine Tikhonovitch
Сніг. Ховається серце десь у калюжах. Повір, Ти... Я стала настільки байдужа... Вечір. Сонячне сяйво. Вишневі світи. Мабуть, байдужість моя штовхає до Ти... Цей біль не вщухає, а сльози не душать, Бо стала я, мабуть, настільки байдужа... Байдужа, промерзну я знов просто неба, Байдужа, чекаю... Чекаю, а треба? Ти знову у людях, Ти знов у турботах, Ти любить мене, а кохає — роботу. Байдужий мій погляд, та зрадницьки серце У такт кроків Ти не байдужé так б'ється. А спогад байдужий дере мою душу, Де Ти на підборах кружля повз калюжу. Ти може втекти, тож збираю всю дужість, Бо... Байдужій байдуже так на байдужість. Тим паче, що Ти (знаю, вірю в це дуже) Ще більше, та тільки до мене, байдужа.
2022-12-22 02:07:20
21
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Nadine Tikhonovitch
@Твоя Відьма закон природи
Відповісти
2022-12-22 16:22:39
1
Лео Лея
Приємно читати хороші вірші👍
Відповісти
2022-12-23 08:41:29
1
Оксана
Цікаво написано, ніби Ти — це окреме ім'я...)
Відповісти
2022-12-24 01:47:32
1
Інші вірші поета
Шостий рік Україна буде завжди! Нехай лікують сни! Саме такою...
Інші поети
RC
@oharwa
_Юпитер_
@_Cuddlies_
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2015
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4451