Байдужість
Nadine Tikhonovitch
Сніг. Ховається серце десь у калюжах. Повір, Ти... Я стала настільки байдужа... Вечір. Сонячне сяйво. Вишневі світи. Мабуть, байдужість моя штовхає до Ти... Цей біль не вщухає, а сльози не душать, Бо стала я, мабуть, настільки байдужа... Байдужа, промерзну я знов просто неба, Байдужа, чекаю... Чекаю, а треба? Ти знову у людях, Ти знов у турботах, Ти любить мене, а кохає — роботу. Байдужий мій погляд, та зрадницьки серце У такт кроків Ти не байдужé так б'ється. А спогад байдужий дере мою душу, Де Ти на підборах кружля повз калюжу. Ти може втекти, тож збираю всю дужість, Бо... Байдужій байдуже так на байдужість. Тим паче, що Ти (знаю, вірю в це дуже) Ще більше, та тільки до мене, байдужа.
2022-12-22 02:07:20
21
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Nadine Tikhonovitch
@Твоя Відьма закон природи
Відповісти
2022-12-22 16:22:39
1
Лео Лея
Приємно читати хороші вірші👍
Відповісти
2022-12-23 08:41:29
1
Оксана
Цікаво написано, ніби Ти — це окреме ім'я...)
Відповісти
2022-12-24 01:47:32
1
Інші вірші поета
Дивовижна Минуле так безсовісно... Фотокартка - спогад біди Aimer sans Internet
Інші поети
Lady Laura
@Tina_Hala
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3213
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4595