Ще боляче...
Я живу без тебе п'ять років: Скільки раз я втрачала вже муз? Втрачала себе і свій спокій, Остаточно втрачаючи глузд? П'ять років живу і вмираю — Сни про тебе ховають живцем, Але живу і навіть кохаю — Пробач, якщо зможеш, за це. Відпусти, відпусти і не снися — Затягує вічна пітьма, Дивно, але для тебе вже місця У житті моєму й нема... Ще боляче, ще накриває... Що ж... Я дна торкаюсь напоїв — Тобі це б не сподобалось, знаю, Та хто ж із нас це накоїв? Це лиш тобою зроблений вибір, Що вбив нас обох, і тепер П'ять років інший ти вимір, А я втомилась втрачати себе... Знаю: ром навряд допоже Забути чи воскресити, але Як перестати вже, Боже, Те відчувати, від чого так зле?
2023-03-19 01:29:18
20
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Н Ф
Крутий віршик
Відповісти
2023-03-19 05:52:45
1
Оксана
Глибокий та сумний вірш про те, що так просто не відпускає(
Відповісти
2023-03-19 17:56:46
1
Твоя Відьма
Тут без слів😭
Відповісти
2023-04-30 03:06:35
1
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2016
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1895