Я знову зриваюся...

Nadine Tikhonovitch

(18+)
Я знову зриваюся та вбиваю себе повільно — Ніж закривавлений прилігає до шкіри щільно. Ніч краде алкоголь — ти мені не пробачиш, напевно, А кров стіка... І так спокусливо стирчать мої вени... Вибач цю слабкість — гадала: мене складніше зламати, Та знову п'ю під сирену, а там стріляють гармати... Сором та відчай. Повір: я також ненавиджу себе. Колись за кожен мій гріх засудить мене уже небо... Щось давить у груди — і не врятує написаний вірш... Ти також бачиш судоми і цей закривавлений ніж? Я все ще живу — мені мариться знов дощ із смарагдів... Нащо живу, поки вмирають ті, що хочуть жить справді?

2023-05-08 20:18:10

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Роузі Рей

Це прекрасне мистецтво в письменництві!!❤️

Відповісти

2023-05-08 20:28:59

Твоя Відьма

💔

Відповісти

2023-05-10 22:15:17

Синій Демон

Чисто мій стан...

Відповісти

2023-06-10 22:06:10

Подобається

Інші вірші поета

La femme que j'aime beaucoup Не лікуй мене, якщо хворію... Раптом це не Ви? П'яні листи

Інші поети

Meteorite ..

@mars_milk

Eleanor Rigby

@ouvrir_son_coeur

Mateo Torres

@mateo_adrian

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

5154

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

5845