Насилля

Nadine Tikhonovitch

Роки три поспіль Що коїш зі мною? Вражаючий постріл Восени чи зимою... Це як насилля, Це як наслання, Я зовсім безсила Проти кохання... Я стала пасивна, Усе як в тумані, Я досі не вільна, Як всі наркомани... Ти так красива — Я більше не можу! Це як насилля... Змилуйся, Боже! Це так нестерпно: Не буде весілля, Якщо же відверто, Це божевілля... Диявольська сила! Як же так сталось? Ти так красива, Що я закохалась...

2022-10-14 07:12:18

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Твоя Відьма

Романтично 🥀

Відповісти

2022-10-17 07:25:51

Nadine Tikhonovitch

Дякую)

Відповісти

2022-10-19 15:38:54

Подобається

Nadine Tikhonovitch

@Твоя Відьма Без романтики — нікуди)

Відповісти

2022-10-19 15:39:05

Подобається

Інші вірші поета

Маленька жінка Життя за Орвеллом Мертвими мовами Посивілий чоловік

Інші поети

Мария Шпир

@mariya_shpir

Irynka Ukrainka

@irynkaukrainka

vlusya

@vlusya

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

5448

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1739