Втома
Nadine Tikhonovitch
Змалечку знала і біль, і горе, Тікала, але залишалася вдома, І хоч почуття глибше за море, За мене сильніша ця втома... Ця війна відібрала всі сили – Я волала ж їй до одуріння, Тягнуть на дно мої крила — Сила бісовська тяжіння!.. Вибухають снаряди і ночі, Руйнує війна невгамона, Я мовчки заплющую очі І бачу: я поруч, я вдома...
2023-01-10 19:50:55
20
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Тигриця
😥❤️❤️❤️
Відповісти
2023-01-10 20:25:51
1
Пані Зефірка
Усі ми дещо втомилися...
Відповісти
2023-01-13 22:09:10
Подобається
Інші вірші поета
Мовчи! 24.08.22 Що б не траплялось у світі Я так втомилась від людей...
Інші поети
Sumyat Swezin
@Sumyat_Swezin
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
10894
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
62
4
8028