Втома
Nadine Tikhonovitch
Змалечку знала і біль, і горе, Тікала, але залишалася вдома, І хоч почуття глибше за море, За мене сильніша ця втома... Ця війна відібрала всі сили – Я волала ж їй до одуріння, Тягнуть на дно мої крила — Сила бісовська тяжіння!.. Вибухають снаряди і ночі, Руйнує війна невгамона, Я мовчки заплющую очі І бачу: я поруч, я вдома...
2023-01-10 19:50:55
20
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Тигриця
😥❤️❤️❤️
Відповісти
2023-01-10 20:25:51
1
Пані Зефірка
Усі ми дещо втомилися...
Відповісти
2023-01-13 22:09:10
Подобається
Інші вірші поета
Обернений відлік Не тільки сонце Світ рожевого кольору Всупереч всьому
Інші поети
Анастасія
@_Anastasia_YL
Fatima Mohammed
@fatimaalshaikh
Vladislav Khavrus
@vladislav_khavrus
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4078
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12351