Втома
Змалечку знала і біль, і горе, Тікала, але залишалася вдома, І хоч почуття глибше за море, За мене сильніша ця втома... Ця війна відібрала всі сили – Я волала ж їй до одуріння, Тягнуть на дно мої крила — Сила бісовська тяжіння!.. Вибухають снаряди і ночі, Руйнує війна невгамона, Я мовчки заплющую очі І бачу: я поруч, я вдома...
2023-01-10 19:50:55
20
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Тигриця
😥❤️❤️❤️
Відповісти
2023-01-10 20:25:51
1
Пані Зефірка
Усі ми дещо втомилися...
Відповісти
2023-01-13 22:09:10
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3954
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13473