Втома
Змалечку знала і біль, і горе, Тікала, але залишалася вдома, І хоч почуття глибше за море, За мене сильніша ця втома... Ця війна відібрала всі сили – Я волала ж їй до одуріння, Тягнуть на дно мої крила — Сила бісовська тяжіння!.. Вибухають снаряди і ночі, Руйнує війна невгамона, Я мовчки заплющую очі І бачу: я поруч, я вдома...
2023-01-10 19:50:55
20
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Тигриця
😥❤️❤️❤️
Відповісти
2023-01-10 20:25:51
1
Пані Зефірка
Усі ми дещо втомилися...
Відповісти
2023-01-13 22:09:10
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2131
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9468