Всупереч всьому

Nadine Tikhonovitch

Не відпускай мене, не проходь, Будь моїм серцем і далі, Всупереч тому, що каже Господь, Всупереч глузду й моралі... Будь просто зі мною зсередини, Якщо бути не зможеш поруч, І на нашій точці перетину Завжди дивись в мої очі... Щоночі снись і мрійся щоранку, Живи поміж ребер моїх Та й будь у думках до світанку Поміж безглуздих боїв... Не віддавай ні небу, ні людям, Не ділися же мною ні з ким І дозволь мені уже бути Серцем нестримним твоїм... Будь просто розв'язком певним У рівнянні, де місце для двох, Хай безліч трапиться червнів, Де все і повториться знов... _________________________________ Входить до книги 🍒«Вишневий відблиск місяця»🍒 — https://www.surgebook.com/rogate666/book/vishneviy-vidblisk-misyacya

2022-10-04 23:49:40

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Оксана

Дуже романтично та чуттєво!

Відповісти

2022-10-08 11:17:36

Пані Зефірка

❤️🍒

Відповісти

2022-10-26 01:35:29

Твоя Відьма

Чудовий вірш! Чудова книга! Чуттєвість, що там, що тут зашкалює!

Відповісти

2023-02-13 21:14:20

Подобається

Інші вірші поета

Знайте, що я у Вас вірю Байдужість Полон солодких думок Печуть на тілі...

Інші поети

Creatore di poesie

@Creatoredipoesie

Molly Walker

@mollywalker228

Venti//

@ArchontOfFreedom

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

2125

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

1995