Всупереч всьому
Не відпускай мене, не проходь, Будь моїм серцем і далі, Всупереч тому, що каже Господь, Всупереч глузду й моралі... Будь просто зі мною зсередини, Якщо бути не зможеш поруч, І на нашій точці перетину Завжди дивись в мої очі... Щоночі снись і мрійся щоранку, Живи поміж ребер моїх Та й будь у думках до світанку Поміж безглуздих боїв... Не віддавай ні небу, ні людям, Не ділися же мною ні з ким І дозволь мені уже бути Серцем нестримним твоїм... Будь просто розв'язком певним У рівнянні, де місце для двох, Хай безліч трапиться червнів, Де все і повториться знов... _________________________________ Входить до книги 🍒«Вишневий відблиск місяця»🍒 — https://www.surgebook.com/rogate666/book/vishneviy-vidblisk-misyacya
2022-10-04 23:49:40
19
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Оксана
Дуже романтично та чуттєво!
Відповісти
2022-10-08 11:17:36
2
Пані Зефірка
❤️🍒
Відповісти
2022-10-26 01:35:29
2
Твоя Відьма
Чудовий вірш! Чудова книга! Чуттєвість, що там, що тут зашкалює!
Відповісти
2023-02-13 21:14:20
Подобається
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3634
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9363