Всупереч всьому
Nadine Tikhonovitch
Не відпускай мене, не проходь, Будь моїм серцем і далі, Всупереч тому, що каже Господь, Всупереч глузду й моралі... Будь просто зі мною зсередини, Якщо бути не зможеш поруч, І на нашій точці перетину Завжди дивись в мої очі... Щоночі снись і мрійся щоранку, Живи поміж ребер моїх Та й будь у думках до світанку Поміж безглуздих боїв... Не віддавай ні небу, ні людям, Не ділися же мною ні з ким І дозволь мені уже бути Серцем нестримним твоїм... Будь просто розв'язком певним У рівнянні, де місце для двох, Хай безліч трапиться червнів, Де все і повториться знов... _________________________________ Входить до книги 🍒«Вишневий відблиск місяця»🍒 — https://www.surgebook.com/rogate666/book/vishneviy-vidblisk-misyacya
2022-10-04 23:49:40
19
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Оксана
Дуже романтично та чуттєво!
Відповісти
2022-10-08 11:17:36
2
Пані Зефірка
❤️🍒
Відповісти
2022-10-26 01:35:29
2
Твоя Відьма
Чудовий вірш! Чудова книга! Чуттєвість, що там, що тут зашкалює!
Відповісти
2023-02-13 21:14:20
Подобається
Інші вірші поета
Байдужість Поговоримо? Пісня дощу У хмаринці
Інші поети
rosbyta_chasha
@rosbyta_chasha
The_Sadistic_Teen X
@The_Sadistic_TeenX
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1841
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1298