Всупереч всьому
Не відпускай мене, не проходь, Будь моїм серцем і далі, Всупереч тому, що каже Господь, Всупереч глузду й моралі... Будь просто зі мною зсередини, Якщо бути не зможеш поруч, І на нашій точці перетину Завжди дивись в мої очі... Щоночі снись і мрійся щоранку, Живи поміж ребер моїх Та й будь у думках до світанку Поміж безглуздих боїв... Не віддавай ні небу, ні людям, Не ділися же мною ні з ким І дозволь мені уже бути Серцем нестримним твоїм... Будь просто розв'язком певним У рівнянні, де місце для двох, Хай безліч трапиться червнів, Де все і повториться знов... _________________________________ Входить до книги 🍒«Вишневий відблиск місяця»🍒 — https://www.surgebook.com/rogate666/book/vishneviy-vidblisk-misyacya
2022-10-04 23:49:40
19
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Оксана
Дуже романтично та чуттєво!
Відповісти
2022-10-08 11:17:36
2
Пані Зефірка
❤️🍒
Відповісти
2022-10-26 01:35:29
2
Твоя Відьма
Чудовий вірш! Чудова книга! Чуттєвість, що там, що тут зашкалює!
Відповісти
2023-02-13 21:14:20
Подобається
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2422
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2571