Посивілий чоловік
Nadine Tikhonovitch
Чоловік посивілий і, мабуть, скажений Зустрівся якось мені на дорозі. «Ми не знайомі - годі дивитись на мене!» «Пані! Ви зараз впізнати не в змозі...» Здається, зустрілись ми вранці - Листопад панував лиш стужений, А той чоловік простягнув свої пальці І торкнувся застиглих легенів... І змусив серце здригнутись Від кашлю, від сліз і від болю - І далі ділити безбожник цей рушить Світ на щасливих і хворих... «Дихати важко...» - «А може, застуда?» Та ні! Я ж його пам'ятаю обличчя!.. Тисячі, мільйони - хворіють люди... Ну що ти коїш, тінь-чоловіче?! «Дихай лише!» - молитва народів. І побачить проміння би сонячне!.. Згинь, чоловіче! Годі вже! Годі! «Дихай лише!» - а дихати боляче... А він дивився на нас і сміявся - Охоплюють пальці його тисячі Легень і душ хворо-нещасних!.. Люди! Ми винні в усьому самі...
2020-11-12 23:11:47
36
13
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (13)
Irynka Ukrainka
@Nadine Tikhonovitch 👑
Відповісти
2020-11-13 08:58:29
Подобається
Твоя Відьма
Жах...бррр...така гидота ходе... А вірш пронизливий і досить актуальни
Відповісти
2020-11-16 19:49:44
1
Оксана
Моторошно
Відповісти
2022-10-08 12:21:13
Подобається
Інші вірші поета
Я знову краду твою міміку... Життя за Орвеллом Хто вимикає нам сонце? 23.02 — напередодні
Інші поети
Ethanio Oberon
@ethanio_oberon
Lou
@TomatoSoup
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15309
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3996