Посивілий чоловік

Nadine Tikhonovitch

Чоловік посивілий і, мабуть, скажений Зустрівся якось мені на дорозі. «Ми не знайомі - годі дивитись на мене!» «Пані! Ви зараз впізнати не в змозі...» Здається, зустрілись ми вранці - Листопад панував лиш стужений, А той чоловік простягнув свої пальці І торкнувся застиглих легенів... І змусив серце здригнутись Від кашлю, від сліз і від болю - І далі ділити безбожник цей рушить Світ на щасливих і хворих... «Дихати важко...» - «А може, застуда?» Та ні! Я ж його пам'ятаю обличчя!.. Тисячі, мільйони - хворіють люди... Ну що ти коїш, тінь-чоловіче?! «Дихай лише!» - молитва народів. І побачить проміння би сонячне!.. Згинь, чоловіче! Годі вже! Годі! «Дихай лише!» - а дихати боляче... А він дивився на нас і сміявся - Охоплюють пальці його тисячі Легень і душ хворо-нещасних!.. Люди! Ми винні в усьому самі...

2020-11-12 23:11:47

36

13

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (13)

Irynka Ukrainka

@Nadine Tikhonovitch 👑

Відповісти

2020-11-13 08:58:29

Подобається

Твоя Відьма

Жах...бррр...така гидота ходе... А вірш пронизливий і досить актуальни

Відповісти

2020-11-16 19:49:44

1

Оксана

Моторошно

Відповісти

2022-10-08 12:21:13

Подобається

Схожі вірші

Всі

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

49

15

2094

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

50

10

3172