Пахне осінню
Nadine Tikhonovitch
А на вулиці пахне вже осінню, І дням похмурим немає кінця; І серед листя п'янкого морозами Розбухають нещасні серця... А на вулиці пахне дощами - Це сльози минулих вже днів, А душі танцюють пачаллю, І жадають серця знов обійм... А на вулиці пахне книжками - Загорнусь в тисячі я рядків, А осінь застигла між нами, Тонучи в сновидіннях сумних... Ненавидить, мабуть, нас осінь - Мов війна ця, руйнує серця; А ти сльози збери на волоссі І зі мною крокуй до кінця!
2020-08-26 20:21:10
42
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Nadine Tikhonovitch
@Фαйղα Եօթթí #AР #FN ДЯКУЮ
Відповісти
2020-08-26 20:23:33
1
Nadine Tikhonovitch
@Сергей Фомичёв (не просто романтик) Спасибо
Відповісти
2020-08-26 21:29:52
Подобається
Оксана
Сильно
Відповісти
2022-10-08 12:23:37
Подобається
Інші вірші поета
La femme que j'aime beaucoup Маленька жінка Своєю дорогою Воля
Інші поети
Ledi_Alina03
@Ledi_Alina03
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4046
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12505