Пахне осінню
Nadine Tikhonovitch
А на вулиці пахне вже осінню, І дням похмурим немає кінця; І серед листя п'янкого морозами Розбухають нещасні серця... А на вулиці пахне дощами - Це сльози минулих вже днів, А душі танцюють пачаллю, І жадають серця знов обійм... А на вулиці пахне книжками - Загорнусь в тисячі я рядків, А осінь застигла між нами, Тонучи в сновидіннях сумних... Ненавидить, мабуть, нас осінь - Мов війна ця, руйнує серця; А ти сльози збери на волоссі І зі мною крокуй до кінця!
2020-08-26 20:21:10
42
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Nadine Tikhonovitch
@Фαйղα Եօթթí #AР #FN ДЯКУЮ
Відповісти
2020-08-26 20:23:33
1
Nadine Tikhonovitch
@Сергей Фомичёв (не просто романтик) Спасибо
Відповісти
2020-08-26 21:29:52
Подобається
Оксана
Сильно
Відповісти
2022-10-08 12:23:37
Подобається
Інші вірші поета
Наскільки це можливо Всупереч всьому Парасолька Не хочу про минуле
Інші поети
anna_vi
@anna_vi
Аня
@13AmYa05
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1739
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1987