Пахне осінню
А на вулиці пахне вже осінню, І дням похмурим немає кінця; І серед листя п'янкого морозами Розбухають нещасні серця... А на вулиці пахне дощами - Це сльози минулих вже днів, А душі танцюють пачаллю, І жадають серця знов обійм... А на вулиці пахне книжками - Загорнусь в тисячі я рядків, А осінь застигла між нами, Тонучи в сновидіннях сумних... Ненавидить, мабуть, нас осінь - Мов війна ця, руйнує серця; А ти сльози збери на волоссі І зі мною крокуй до кінця!
2020-08-26 20:21:10
42
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Nadine Tikhonovitch
Відповісти
2020-08-26 20:23:33
1
Nadine Tikhonovitch
Відповісти
2020-08-26 21:29:52
Подобається
Оксана
Сильно
Відповісти
2022-10-08 12:23:37
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4817
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2609