Déjà vu
Ловлю déjà vu і лізу на стіну, Тихо співаю «Червону калину». Містом біжу під сонцем пекучим, А серце реве щомиті все дужче. Ловлю силует між натовпом лютим, Повз мене й тебе проносяться люди. Знов під сирену римуються вірші, Де стали рядки навряд чи мудріше. Всі дати — по колу, горить календар, Думки — це безладдя, а сльози — це пар. Ловлю déjà vu — чекаю на ранок, І розчиняюсь у небі між хмарок...
2022-10-30 20:21:50
26
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Деміра Рейн
Мелодійне римування 😊😊😇😇😇
Відповісти
2022-10-30 20:25:18
1
Nadine Tikhonovitch
Дякую)
Відповісти
2022-10-30 20:25:27
Подобається
Твоя Відьма
Щось ти постійно розчиняшся між хмарок - помітила таку тенденцію
Відповісти
2022-11-02 18:46:04
2
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2032
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2775