Déjà vu
Nadine Tikhonovitch
Ловлю déjà vu і лізу на стіну, Тихо співаю «Червону калину». Містом біжу під сонцем пекучим, А серце реве щомиті все дужче. Ловлю силует між натовпом лютим, Повз мене й тебе проносяться люди. Знов під сирену римуються вірші, Де стали рядки навряд чи мудріше. Всі дати — по колу, горить календар, Думки — це безладдя, а сльози — це пар. Ловлю déjà vu — чекаю на ранок, І розчиняюсь у небі між хмарок...
2022-10-30 20:21:50
26
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Деміра Рейн
Мелодійне римування 😊😊😇😇😇
Відповісти
2022-10-30 20:25:18
1
Nadine Tikhonovitch
Дякую)
Відповісти
2022-10-30 20:25:27
Подобається
Твоя Відьма
Щось ти постійно розчиняшся між хмарок - помітила таку тенденцію
Відповісти
2022-11-02 18:46:04
2
Інші вірші поета
Дивитись у небо Зустрічами нашими... Своєю дорогою Маленький привид з вишневим серцем
Інші поети
Younis Sari
@younissari
Didiblove 1489
@thinn_wati
Lalisa_Livingston
@Lalisa_Livingston
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3812
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1707