Поранений звір

Nadine Tikhonovitch

Серед порожнечі густої, мертвими коридорами, Поспішає, летить аж, як завжди, стрілою вона, А крокує так граціозно, немов поміж зорями, Усмішки ніжні й глузливі мина... Вона несеться пораненим звіром, Палає у серці тім втома... Чи біль... А хтось відчуває: поспішає їм вирок, А я тихо благаю: заспокойся, не йди!.. Напружено тіло. Палають зеленню очі. Руки... Трусяться губи сумні... Я не сплю через неї щоночі І мрію лише... Так, допомогти... Ніжна душа її - пташка безкрила... Хто ж це, голубко рідненька, Поранив жорстоко, вдарив щосили? Захистити б цю владно-маленьку... Нехай мої руки, нарешті, злікують Від ран глибоких... І втоми! І ввечері ніженьки білі крокують Нехай по світу спокійно додому!

2020-09-30 20:49:19

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (12)

Nadine Tikhonovitch

@Sergei Germanchuk э...

Відповісти

2021-04-24 09:47:36

Подобається

Sergei Germanchuk

Я в том смысле, что украинский и белорусский языки родственные, в отличии от русского.

Відповісти

2021-04-24 09:50:33

Подобається

Sergei Germanchuk

Значит мы ближе к немцам:Dach, Zucker,Langzug,schieben,schlendern и т. д. - это всё белорускиие слова, однотипные с немецкими.

Відповісти

2021-04-24 10:01:23

Подобається

Інші вірші поета

Дорожче смарагдів Aimer sans Internet Сумна реальність Пісня дощу

Інші поети

Khokh..

@khloudm99

Семіраміс

@stets

Veronika Yupyn

@Veronika_Yupyn

Схожі вірші

Всі

Кохаю

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.

7473

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

4957