Життя, якого нема
Nadine Tikhonovitch
Тане любов'ю застигле минуле, Переможена смерть і забута війна, Кохання спів, мов скрипки струни, І життя, якого насправді нема... Це дивно, наче: мій світ чарівний Є болем у грудях і сплеском уяви, І море любові, страждань і обійм — Життя, якого насправді немає... Люди, живі що тільки у снах, Яких забули, яких поховали, Які в чужих померли серцях, До моєї завітають ще хати... Це життя, хоч воно не моє, Ця дівчинка — я, що має минуле, Не втратила крила і щастя своє, Це я, якою по світу мандрую... Що маю насправді, вже зараз? Благання в сльозах, що біля вікна, І думку про те, не маю що завтра, Бо світ — це є мрії, а життя і нема...
2020-04-22 18:36:24
33
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
.... .....
🔥💯👍👍👍👍
Відповісти
2020-04-22 18:50:58
1
Soaring Eagle
Круто! Стильно! Классно! Изысканно,- Прекрасно!
Відповісти
2020-04-22 22:16:05
1
Меліса
«а життя немає!» — що серце руйнує невпинно, залишаючи лиш попіл і згорівшу тебе... і знову в сльозах б'єшся, стоїш на колінах, думаючи, що колись «чорне минуле» мине... ні, не проходить!.. біль скрутить ласкаво, прийде тихенько навшпиньках вночі... обніматимешся руками, захочеш тануть, терзатимуть внутрішні думки-палачі... свободи не існує, щастя неможлива річ!.. впадаєш в істерику, захочеш з усім покінчить... з'явиться душа, даруючи нову надію, хоч кричиш їй: «доламана! жити не вмію!..» боїшся ступати на землю, тягнешся до пітьми, вона ж сміється, розганяючи зірковий морок, який виплітався двадцять літ людьми, ставши причиною всіх недомовок... Ти мене надихаєш💗
Відповісти
2020-04-22 23:43:28
1
Інші вірші поета
Світ був завжди сповненим втрат... Нападу на тебе... Знову забула, що я не Бог... Регламент для знеболювального
Інші поети
Fantasy Queen
@clear_argent
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1524
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3021