П'ятнадцять метрів
Nadine Tikhonovitch
Зимова ніч, і небосхил зелений, Душа тремтить, і тане сніг... Сьогодні день, скажи, скажений? Невже ми досі уві сні? Три роки... Ще і досі осінь? Я знов блукаю у пітьмі, Тебе знайти ж бо я не в змозі — П'ятнадцять метрів до землі. Між нами хвилі, навіть зорі, Між нами синє забуття... Я за тобою кинусь в море — Між нами вічність та життя... Я знаю, є кохання справжнє — Його притулок між світами, Ми далекі?.. Ні... Та майже Зрослися сльози із літами... То тихий сон, зелена вічність — І вірш між пальців завмира... Я знаю, ти чекаєш, ніжність, І засинаю близь вікна... П'ятнадцять метрів — шлях до тебе... І птах поранений зі скелі — В житті такому є потреба? П'ятнадцять метрів над землею...
2021-01-31 23:19:40
37
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Кэти
причём в прямом и переносном смысле😅 ну, если исходить из содержания...🙄
Відповісти
2021-02-08 14:11:34
1
Твоя Відьма
😭
Відповісти
2021-03-20 19:08:22
Подобається
02katy18
🖤🕯️
Відповісти
2021-10-15 19:58:15
Подобається
Інші вірші поета
У ліній також буває любов? Пахне осінню "Ми усе подолаємо разом..." Є люди...
Інші поети
Aaliyah Salia
@writernxtdoor
Irynka Ukrainka
@irynkaukrainka
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6217
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5489