Я знову краду твою міміку...
Nadine Tikhonovitch
Я знову краду твою міміку — Розкладаю на сотні емоцій, Я зрідка вдаряюся в лірику — Розтягнути б на декілька порцій Власні думки, що в'їлися в шкіру, Даючи вихід їм дещо скупо... Бачити б межі, знати би міру, Вдалечінь не дивитися тупо, Не ховатись у спирті від болю, Не боятися правильних рішень І нарешті податись на волю, А життя вчить усе буть мудріше... Чи холоду вчить, спокою в грудях? Чи дорослою буть? Але ж ледве Серце стучить — уже не забуде, Оживляючи вже давно мертве. Я видавлю знов із себе рядки: Лиш на пам'ять про мене — без сенсу. Не відчуваючи навіть руки — Смішно! — хочу командувать серцем...
2023-03-17 05:39:51
15
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Оксана
На жаль, ми не маємо влади над власним серцем, хоча так хоітлося б. На жаль. На жаль. На жаль.
Відповісти
2023-03-19 17:57:42
2
Оксана
Справді шкода.
Відповісти
2023-03-19 17:57:47
2
Твоя Відьма
Так, смішно(
Відповісти
2023-04-30 03:06:13
1
Інші вірші поета
Пісня дощу Зустрічами нашими... Мертвими мовами Що б не траплялось у світі
Інші поети
alia gala
@galaalia
Aki Gray
@sarcasm
Baekhyun
@yoona_Novels
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5209
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4224