Дивитись у небо
Nadine Tikhonovitch
Я хочу дивитись у небо, Я хочу дивитись і знати: Сьогодні ховатись не треба, Ніколи не треба ховатись. Я хочу дивитись у небо І його не чекати падіння — Нам більше нічого не треба, Тільки життя наших рідних. І хочу я слухать пташок, Але знову завиє сирена, Війну зупинив би хоч Бог — Нам більше нічого не треба. Лише погасло би полум'я, Лише припинились би вибухи — Як хочу дивитись у небо я І в небі розтанути мирному.
2022-02-25 20:42:35
22
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Meridiana Shenazor
-дава
Відповісти
2022-02-25 21:09:18
Подобається
Твоя Відьма
Я така щаслива, що ти жива і я знову можу тебе читати ❤️🥺
Відповісти
2022-09-29 23:13:58
1
Nadine Tikhonovitch
@Твоя Відьма ❤️💜
Відповісти
2022-09-29 23:30:20
Подобається
Інші вірші поета
Тіні Я так втомилась від людей... Сп'яніла пам'ять Заберіть з мого серця цей біль!
Інші поети
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
101
16
3671
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
10893