Більше нічого не треба!
Ні, зірок не хочеться з неба, Бо янгол мій на землі, Бо разом завжди уві сні, Бо очі сяють коханні ясні, А більше нічого не треба! Ні, хоч ниє серце поета, Я щасливіша за всіх, Бо знаю, кохати - не гріх, Бо чую ласкавий твій сміх, А більше нічого не треба! Хоч щось давить у ребра, Я вже поховала свій біль, Морських не чуючи хвиль, Вганяє посмішка в хміль, А більше нічого не треба! За вікном стогнуть дерева, І знов навіває сум вітер, Але поруч ти - знаю і вірю, І тримаєш у грішному світі, А більше нічого не треба! І немає вже точно потреби У неба смерті просити, Бо знову хочеться жити, Бо можу з тобою злетіти, А більше нічого не треба!
2020-04-04 20:51:59
28
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Nadine Tikhonovitch
дякую❤️
Відповісти
2020-04-14 12:03:44
Подобається
Nadine Tikhonovitch
Відповісти
2020-04-14 12:03:49
Подобається
Твоя Відьма
Интересно...
Відповісти
2020-07-28 09:38:54
Подобається
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4792
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10466