Більше нічого не треба!
Ні, зірок не хочеться з неба, Бо янгол мій на землі, Бо разом завжди уві сні, Бо очі сяють коханні ясні, А більше нічого не треба! Ні, хоч ниє серце поета, Я щасливіша за всіх, Бо знаю, кохати - не гріх, Бо чую ласкавий твій сміх, А більше нічого не треба! Хоч щось давить у ребра, Я вже поховала свій біль, Морських не чуючи хвиль, Вганяє посмішка в хміль, А більше нічого не треба! За вікном стогнуть дерева, І знов навіває сум вітер, Але поруч ти - знаю і вірю, І тримаєш у грішному світі, А більше нічого не треба! І немає вже точно потреби У неба смерті просити, Бо знову хочеться жити, Бо можу з тобою злетіти, А більше нічого не треба!
2020-04-04 20:51:59
28
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Nadine Tikhonovitch
дякую❤️
Відповісти
2020-04-14 12:03:44
Подобається
Nadine Tikhonovitch
Відповісти
2020-04-14 12:03:49
Подобається
Твоя Відьма
Интересно...
Відповісти
2020-07-28 09:38:54
Подобається
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5643
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1447