В жодному разі

Nadine Tikhonovitch

Ти по світу крокуєш охайно, Хоч і сувора, все ж таки мила... Ні, я в жодному разі тебе не кохаю - Для серця не вистачить сили... Не зважай, що блакитною тінню За тобою мій привид усюди Поспішає, переслідує й нині - Він вкриє собою від бруду... Не зважай, що губи тремтячі Шепочуть твоє і досі ім'я І вірші плаксиві, немов би дитячі, Ллються про тебе, як пісня сумна... Не зважай, що мені все одно На життя і щоденні дилеми, Що забути не можу вікно, Де вперше твій погляд став медом... Коридори холодні. Крокуєш охайно. Ти відьма, ти пані вельможна! Ні, я в жодному разі тебе не кохаю - На жаль, любити не можна...

2021-01-27 14:39:19

25

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Nadine Tikhonovitch

дивно, на папері начебто правильно писала... Дякую..

Відповісти

2021-01-31 16:25:06

Подобається

Твоя Відьма

Ніжно❤️💜

Відповісти

2021-02-07 17:44:23

1

Оксана

Сумно

Відповісти

2022-10-08 12:19:17

1

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

2837

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1739