Не людину, а спогад
Nadine Tikhonovitch
І знову не втримають крила, І знову не бачиш ти Бога... Ти закохана не у людину — Ти у власний закохана спогад... І знову не слухаєш серце І лягаєш вночі у труну, Твої очі усипані перцем – Ти закохана лиш у пітьму... Ти глузду не маєш, оказія – До минулого кожен твій крок, Бо закохана лиш у фантазію, У попіл вишневих думок... Твої почуття – це туман, Серця дитячого слабкість, Але ти вже давно не сама: Не варто розмінювать щастя! Ти маєш родину, дитину – Ласкавий пронизливий погляд... Ти чуєш мене? Не людину Кохаєш тепер ти, а спогад!
2021-08-24 20:12:34
26
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Синий Демон
Дитина? Не понял -_-
Відповісти
2021-10-29 21:48:54
1
Оксана
Можливо, лише і спогад, а можливо, почуття крізь роки нікуди не щезли... Діти дарують нові крила та нове відчуття, але на жаль, не забирають старих.
Відповісти
2022-10-08 12:10:07
Подобається
Оксана
@Синий Демон Із дорослими дівчатами таке трапляється
Відповісти
2022-10-08 12:10:18
Подобається
Інші вірші поета
Як побачиш її — обійди, не кохай... Подих вічності Сніг усе пам'ята Тіні
Інші поети
Ilya Zelov
@illya_zelinskiy
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
13225
Дозе с любовью))
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
3528