Як дивно

Nadine Tikhonovitch

Як дивно, як дивно кохати Того, хто не любить тебе, Летіти на крилах до хати, Чекати, нічь поки мине... Як дивно, як дивно кохати І чути, і бачити скрізь, І поруч, а поруч мовчати, І вночі задихатись від сліз... Як дивно, як дивно хотіти Серце крилом обгорнути, Як дивно, не радують квіти, Як дивно, не можу заснути... Як дивно, як дивно вночі Зірки в небесах рахувати... Боже! Мене ти навчи, Як сонцем для когось палати... Як дивно, завмирає що серце, Як дивно дивитись ті сни, Дивно, пісня як ллється, Очі блищать, очі сумні... Як дивно, як дивно кохати, Берегти в глибині почуття, Як дивно, не можу кричати Про те, хто є мрії, а хто є життя...

2020-01-13 17:25:38

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Меліса

Это удивительно! Неповторимо! Прекрасно! Як дивно, як дивно вірші читати Ваші, які болем наповнені. Як дивно, себе в них впізнавати І думати, що очі мої не заплакані... Як дивно, біль в серці відчувати. Хотіла б, що б ви знайшли Того, хто Вас щиро буде кохати І в усьому світу найщасливіші були! Знаете у меня есть подруга-психолог. Так вот, она постоянно мне твердит, что главное делать хоть что-то для достижения цели. Попробуйте, чем черт не шутит. Вдохновения!

Відповісти

2020-01-13 17:35:11

Nadine Tikhonovitch

@Меліса спасибо огромное! Очень приятно читать такие комментарии, такие искренние😍

Відповісти

2020-01-13 17:36:17

Nadine Tikhonovitch

дякую😍

Відповісти

2020-01-13 20:18:08

Подобається

Інші вірші поета

Ви є "Ми усе подолаємо разом..." Нещасно-щасливі Дві літери

Інші поети

Твой человечек

@lania

К.Мёрфи

@murphytalksmorse

Anna Gera

@my_own_story

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1475

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1796