Як дивно
Nadine Tikhonovitch
Як дивно, як дивно кохати Того, хто не любить тебе, Летіти на крилах до хати, Чекати, нічь поки мине... Як дивно, як дивно кохати І чути, і бачити скрізь, І поруч, а поруч мовчати, І вночі задихатись від сліз... Як дивно, як дивно хотіти Серце крилом обгорнути, Як дивно, не радують квіти, Як дивно, не можу заснути... Як дивно, як дивно вночі Зірки в небесах рахувати... Боже! Мене ти навчи, Як сонцем для когось палати... Як дивно, завмирає що серце, Як дивно дивитись ті сни, Дивно, пісня як ллється, Очі блищать, очі сумні... Як дивно, як дивно кохати, Берегти в глибині почуття, Як дивно, не можу кричати Про те, хто є мрії, а хто є життя...
2020-01-13 17:25:38
28
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Меліса
Это удивительно! Неповторимо! Прекрасно! Як дивно, як дивно вірші читати Ваші, які болем наповнені. Як дивно, себе в них впізнавати І думати, що очі мої не заплакані... Як дивно, біль в серці відчувати. Хотіла б, що б ви знайшли Того, хто Вас щиро буде кохати І в усьому світу найщасливіші були! Знаете у меня есть подруга-психолог. Так вот, она постоянно мне твердит, что главное делать хоть что-то для достижения цели. Попробуйте, чем черт не шутит. Вдохновения!
Відповісти
2020-01-13 17:35:11
1
Nadine Tikhonovitch
@Меліса спасибо огромное! Очень приятно читать такие комментарии, такие искренние😍
Відповісти
2020-01-13 17:36:17
1
Nadine Tikhonovitch
дякую😍
Відповісти
2020-01-13 20:18:08
Подобається
Інші вірші поета
Не тільки сонце А можна після перемоги... Гідна лиш ковдра Весняне марево
Інші поети
MaggieB
@MaggieB
Lilya Foxyyy
@LillyFox
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2839
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16761