Як дивно
Як дивно, як дивно кохати Того, хто не любить тебе, Летіти на крилах до хати, Чекати, нічь поки мине... Як дивно, як дивно кохати І чути, і бачити скрізь, І поруч, а поруч мовчати, І вночі задихатись від сліз... Як дивно, як дивно хотіти Серце крилом обгорнути, Як дивно, не радують квіти, Як дивно, не можу заснути... Як дивно, як дивно вночі Зірки в небесах рахувати... Боже! Мене ти навчи, Як сонцем для когось палати... Як дивно, завмирає що серце, Як дивно дивитись ті сни, Дивно, пісня як ллється, Очі блищать, очі сумні... Як дивно, як дивно кохати, Берегти в глибині почуття, Як дивно, не можу кричати Про те, хто є мрії, а хто є життя...
2020-01-13 17:25:38
28
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Меліса
Это удивительно! Неповторимо! Прекрасно! Як дивно, як дивно вірші читати Ваші, які болем наповнені. Як дивно, себе в них впізнавати І думати, що очі мої не заплакані... Як дивно, біль в серці відчувати. Хотіла б, що б ви знайшли Того, хто Вас щиро буде кохати І в усьому світу найщасливіші були! Знаете у меня есть подруга-психолог. Так вот, она постоянно мне твердит, что главное делать хоть что-то для достижения цели. Попробуйте, чем черт не шутит. Вдохновения!
Відповісти
2020-01-13 17:35:11
1
Nadine Tikhonovitch
@Меліса спасибо огромное! Очень приятно читать такие комментарии, такие искренние😍
Відповісти
2020-01-13 17:36:17
1
Nadine Tikhonovitch
дякую😍
Відповісти
2020-01-13 20:18:08
Подобається
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3211
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2205