Якби я могла оселитись на небі...
Nadine Tikhonovitch
Якби я могла оселитись на небі І стати щитом від усіх негараздів, То, можливо, тобі на цій би планеті Судилось відчути саме тільки щастя... Якби я могла... Але що же я можу, Коли по землі поряд з тобою ходжу? Якщо віра моя тобі допоможе, То візьми її швидше у мене, прошу! Безліч слів роз'їздають сльозами папір, А я у власній тону безпорадності, Але я все ще з тобою... Ти мені вір: Пройдем всі рівні життєвої складності.
2023-05-17 17:01:32
15
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Підтримка ніколи зайвою не була. Чудовий вірш👍
Відповісти
2023-05-17 17:28:31
1
Твоя Відьма
❤️🥹
Відповісти
2023-05-28 13:58:42
1
Інші вірші поета
Регламент для знеболювального Ти вабиш мене Повернутись туди Пахне осінню
Інші поети
Meteorite ..
@mars_milk
СКАЗОЧНИЦА
@skathochnitsa
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
62
4
8028
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
37
4
4300