Тіні
Nadine Tikhonovitch
У кожній тіні — твій лиш образ, І серед будь-яких пісень Я чую твій єдиний голос — Згадай зі мною вересéнь... Тінь розчиняється... Навколо — Пейзаж завмерлої зими... Це все триватиме доколи, Якщо забутий нами мир? Сніжинки тануть у помаді, Мороз вдаряє по плечу — Я з першим снігом в листопаді Під ніч до тебе прилечу. Щось давить полум'ям у груди, Коли щезає силует — Нехай зведе хоча би грудень Нас на один всього момент!..
2022-12-07 16:50:57
20
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Nadine Tikhonovitch
@Синій Демон дякую)
Відповісти
2022-12-07 18:29:47
Подобається
Лео Лея
Стільки почуттів! І суму, і болю, і надії на зустріч...👍
Відповісти
2022-12-07 19:12:19
1
Nadine Tikhonovitch
@Лео Лея Головне, що все не дарма)
Відповісти
2022-12-07 19:12:33
1
Інші вірші поета
Україна буде завжди! В жодному разі Солдате... Не тільки сонце
Інші поети
Angel Angel
@arayhel
Elana
@Elana
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3304
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1941