Тіні
Nadine Tikhonovitch
У кожній тіні — твій лиш образ, І серед будь-яких пісень Я чую твій єдиний голос — Згадай зі мною вересéнь... Тінь розчиняється... Навколо — Пейзаж завмерлої зими... Це все триватиме доколи, Якщо забутий нами мир? Сніжинки тануть у помаді, Мороз вдаряє по плечу — Я з першим снігом в листопаді Під ніч до тебе прилечу. Щось давить полум'ям у груди, Коли щезає силует — Нехай зведе хоча би грудень Нас на один всього момент!..
2022-12-07 16:50:57
20
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Nadine Tikhonovitch
@Синій Демон дякую)
Відповісти
2022-12-07 18:29:47
Подобається
Лео Лея
Стільки почуттів! І суму, і болю, і надії на зустріч...👍
Відповісти
2022-12-07 19:12:19
1
Nadine Tikhonovitch
@Лео Лея Головне, що все не дарма)
Відповісти
2022-12-07 19:12:33
1
Інші вірші поета
Поговоримо? Зізнання Таке кохання - це боляче! Місячна ніч
Інші поети
Любов
@lyubov_gladunyak
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1770
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1410