Мовчи!
Мовчи! - це пам'ятай, як молитву, І янгол хай знає твій на плечі: Куди не вела би долі стежина, Вуста зімкни, хоч плач, та мовчи! Мовчи про бажання, цілі та мрії, Про щастя і горе, та почуття!.. Ніхто не повинен знати, повір ти, Про внутрішнє це загадкове життя! Ні, не кричи! Благаю! Не можна! Що серце несе, то тільки твоє! Кажеш, ніхто так не допоможе? Ні, в спину ніхто не штовхне! Не матимуть марної люди надії, І таємниця віднині - думки світи, І ніхто не зламає із зорями крила - Ти вільно і мовчки до щастя лети! Друже, мовчання - це не в'язниця, Бо слова - то твої кандали, Посміхайся іншим і не журися, Бо чують, мов звіри, слабкість вони! Я вірю в тебе: ти сильний і мудрий, І я закликаю тебе пам'ятати: Мовчання - це розум, сила та успіх, Хоч легше, звісно, кричати!..
2020-07-18 18:47:57
43
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Твоя Відьма
Повністю згодна! Дуже правильний вірш🌠🌠🌠
Відповісти
2020-07-19 18:25:32
1
Nadine Tikhonovitch
Відповісти
2020-07-19 18:36:40
Подобається
Оксана
Дуже мудрий вірш. Дякую!
Відповісти
2022-10-08 12:07:28
1
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4350
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4925