Мовчи!
Мовчи! - це пам'ятай, як молитву, І янгол хай знає твій на плечі: Куди не вела би долі стежина, Вуста зімкни, хоч плач, та мовчи! Мовчи про бажання, цілі та мрії, Про щастя і горе, та почуття!.. Ніхто не повинен знати, повір ти, Про внутрішнє це загадкове життя! Ні, не кричи! Благаю! Не можна! Що серце несе, то тільки твоє! Кажеш, ніхто так не допоможе? Ні, в спину ніхто не штовхне! Не матимуть марної люди надії, І таємниця віднині - думки світи, І ніхто не зламає із зорями крила - Ти вільно і мовчки до щастя лети! Друже, мовчання - це не в'язниця, Бо слова - то твої кандали, Посміхайся іншим і не журися, Бо чують, мов звіри, слабкість вони! Я вірю в тебе: ти сильний і мудрий, І я закликаю тебе пам'ятати: Мовчання - це розум, сила та успіх, Хоч легше, звісно, кричати!..
2020-07-18 18:47:57
43
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Твоя Відьма
Повністю згодна! Дуже правильний вірш🌠🌠🌠
Відповісти
2020-07-19 18:25:32
1
Nadine Tikhonovitch
Відповісти
2020-07-19 18:36:40
Подобається
Оксана
Дуже мудрий вірш. Дякую!
Відповісти
2022-10-08 12:07:28
1
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2161
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1488