Згадка про тебе
І знову глибокі, мов небо, Усюди бачу я очі, І знов у темряві ночі Той сон - згадка про тебе. І казати нічого не треба, І вранці сама не своя, І знов у серці війна, Сон - згадка про тебе. І знову вогнем я палаю, І несміливі мої почуття Руйнують звичайне життя, Бо знову про тебе згадаю... І цю твою усмішку ніжну, Твої очі і лагідні руки Ніколи я не забуду: Згадка про тебе - це звичай. В душі - то хмари, то квіти, І мене не лякає вже вітер, Бо знаю точно, бо вірю, Що скоро зможу зустріти... І казати нічого не треба: Не бачиш заплакані очі, І знов у темряві ночі Той сон - згадка про тебе.
2020-04-03 21:48:15
29
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
Nadine Tikhonovitch
@Меліса это просто вах!
Відповісти
2020-04-04 09:29:29
1
Меліса
@Nadine Tikhonovitch нет, это у тебя просто вах💗❤💓❤♥💗❤💓❤♥💗❤💓❤♥💗
Відповісти
2020-04-04 09:50:45
2
Пані Зефірка
🏵️🏵️🏵️
Відповісти
2020-04-04 16:00:34
1
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2708
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3330