Згадка про тебе
І знову глибокі, мов небо, Усюди бачу я очі, І знов у темряві ночі Той сон - згадка про тебе. І казати нічого не треба, І вранці сама не своя, І знов у серці війна, Сон - згадка про тебе. І знову вогнем я палаю, І несміливі мої почуття Руйнують звичайне життя, Бо знову про тебе згадаю... І цю твою усмішку ніжну, Твої очі і лагідні руки Ніколи я не забуду: Згадка про тебе - це звичай. В душі - то хмари, то квіти, І мене не лякає вже вітер, Бо знаю точно, бо вірю, Що скоро зможу зустріти... І казати нічого не треба: Не бачиш заплакані очі, І знов у темряві ночі Той сон - згадка про тебе.
2020-04-03 21:48:15
29
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
Nadine Tikhonovitch
@Меліса это просто вах!
Відповісти
2020-04-04 09:29:29
1
Меліса
@Nadine Tikhonovitch нет, это у тебя просто вах💗❤💓❤♥💗❤💓❤♥💗❤💓❤♥💗
Відповісти
2020-04-04 09:50:45
2
Пані Зефірка
🏵️🏵️🏵️
Відповісти
2020-04-04 16:00:34
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2575
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2302