Згадка про тебе
І знову глибокі, мов небо, Усюди бачу я очі, І знов у темряві ночі Той сон - згадка про тебе. І казати нічого не треба, І вранці сама не своя, І знов у серці війна, Сон - згадка про тебе. І знову вогнем я палаю, І несміливі мої почуття Руйнують звичайне життя, Бо знову про тебе згадаю... І цю твою усмішку ніжну, Твої очі і лагідні руки Ніколи я не забуду: Згадка про тебе - це звичай. В душі - то хмари, то квіти, І мене не лякає вже вітер, Бо знаю точно, бо вірю, Що скоро зможу зустріти... І казати нічого не треба: Не бачиш заплакані очі, І знов у темряві ночі Той сон - згадка про тебе.
2020-04-03 21:48:15
29
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
Nadine Tikhonovitch
@Меліса это просто вах!
Відповісти
2020-04-04 09:29:29
1
Меліса
@Nadine Tikhonovitch нет, это у тебя просто вах💗❤💓❤♥💗❤💓❤♥💗❤💓❤♥💗
Відповісти
2020-04-04 09:50:45
2
Пані Зефірка
🏵️🏵️🏵️
Відповісти
2020-04-04 16:00:34
1
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10614
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2873