Щомиті
Nadine Tikhonovitch
І ось, нарешті, цей вересень, І музика, музика лине, Я втомилась від жаху репресій І хочу до тебе щомиті... Звідки ж безглузда потреба Відчувати і бачити скрізь? Розкажіть, пожовклі дерева, Чи варті ті зустрічі сліз... І мовчазної ще гри на роялі, І втрачених бідних годин... На кінець того літа чекали Зі мною ви, сиві дуби? А я, мабуть, божевільна, А ти моє сонце і вітер!.. Я не в полоні, але і не вільна, Бо хочу до тебе щомиті...
2020-09-09 15:52:53
34
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Оксана
Все мине...
Відповісти
2022-10-08 12:11:08
Подобається
Nadine Tikhonovitch
@Оксана хіба минуло?
Відповісти
2022-10-21 23:44:24
1
Оксана
@Nadine Tikhonovitch Тобі видніше
Відповісти
2022-10-28 13:00:20
Подобається
Інші вірші поета
Пахне осінню Не людину, а спогад П'ятнадцять метрів Воєнна любов
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2285
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3145