Щомиті

Nadine Tikhonovitch

І ось, нарешті, цей вересень, І музика, музика лине, Я втомилась від жаху репресій І хочу до тебе щомиті... Звідки ж безглузда потреба Відчувати і бачити скрізь? Розкажіть, пожовклі дерева, Чи варті ті зустрічі сліз... І мовчазної ще гри на роялі, І втрачених бідних годин... На кінець того літа чекали Зі мною ви, сиві дуби? А я, мабуть, божевільна, А ти моє сонце і вітер!.. Я не в полоні, але і не вільна, Бо хочу до тебе щомиті...

2020-09-09 15:52:53

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (8)

Оксана

Все мине...

Відповісти

2022-10-08 12:11:08

Подобається

Nadine Tikhonovitch

@Оксана хіба минуло?

Відповісти

2022-10-21 23:44:24

Оксана

@Nadine Tikhonovitch Тобі видніше

Відповісти

2022-10-28 13:00:20

Подобається

Інші вірші поета

Україна буде завжди! "Ми усе подолаємо разом..." Як побачиш її — обійди, не кохай... Кара

Інші поети

Mila Kaminska

@Mila_Kaminska

VVIAN 00

@imvvian_

Роман Тихий

@volodimir_romanenko

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

2047

Твої долоні

Ай

Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.

4806