Є люди...
Є люди, на яких випадково затрумуєш погляд, А є ті, при яких мимоволі затримуєш подих, Є люди, при яких твоє серце ледь б'ється, бо поряд, Є люди, із якими усе неважливо, на подив. Є люди ті, із якими до божевілля комфортно, На яких озирнувшись, відчуваєш ти саму ніжність, Яких кохаєш так, як кохати не зручно й не модно, Із якими ти відчуваєш доль незриму суміжність. Попри зірки, що на небі, та вибрики Зодіаку, Розумієш, що є люди, яких так просто не втратиш, Ті, за яких ти помреш та підеш сміливо в атаку, І це більше, ніж слова, які ти ніколи не зрадиш. Є люди, почуття до яких глибше за океани, Від яких не лікує електричний струм і благання, Люди, які не калічать та розсувають тумани — Це люди, які трапляються раз і звуться коханням...
2023-05-28 05:14:31
17
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Nadine Tikhonovitch
Відповісти
2023-05-28 05:15:27
1
Твоя Відьма
Дуже глибокий вірш, від якого віє ніжністю. Це чудово 🥹🥹🥹
Відповісти
2023-05-28 13:31:30
1
Nadine Tikhonovitch
Відповісти
2023-06-01 18:13:53
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13513
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6333