Є люди...
Є люди, на яких випадково затрумуєш погляд, А є ті, при яких мимоволі затримуєш подих, Є люди, при яких твоє серце ледь б'ється, бо поряд, Є люди, із якими усе неважливо, на подив. Є люди ті, із якими до божевілля комфортно, На яких озирнувшись, відчуваєш ти саму ніжність, Яких кохаєш так, як кохати не зручно й не модно, Із якими ти відчуваєш доль незриму суміжність. Попри зірки, що на небі, та вибрики Зодіаку, Розумієш, що є люди, яких так просто не втратиш, Ті, за яких ти помреш та підеш сміливо в атаку, І це більше, ніж слова, які ти ніколи не зрадиш. Є люди, почуття до яких глибше за океани, Від яких не лікує електричний струм і благання, Люди, які не калічать та розсувають тумани — Це люди, які трапляються раз і звуться коханням...
2023-05-28 05:14:31
17
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Nadine Tikhonovitch
Відповісти
2023-05-28 05:15:27
1
Твоя Відьма
Дуже глибокий вірш, від якого віє ніжністю. Це чудово 🥹🥹🥹
Відповісти
2023-05-28 13:31:30
1
Nadine Tikhonovitch
Відповісти
2023-06-01 18:13:53
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1667
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3836