Полон солодких думок
Nadine Tikhonovitch
У полоні солодких думок І віршів, що наче з ванілі, Тону я, роблячи крок До хмар, ніжно що білі. У полоні надмірного щастя Відчуваю я рідне плече, Лечу і не можу я впасти, Бо хтось на крилах несе. У полоні солодкого сну, Мільйонів прекрасних видінь, Я, немов в океані, тону І за вами ходжу, наче тінь. У полоні закоханих мрій, На жаль, я знов забуваю, Що Ваша посмішка - хміль, Жага, що мене поглинає. У полоні марних надій Кохаю і навіть ревную, У грудях знову цей біль: Я знову за вами сумую. _______________________________ 🍒 Входить до книги авторки «Вишневий відблиск місяця» — https://www.surgebook.com/rogate666/book/vishneviy-vidblisk-misyacya
2020-04-13 08:54:12
35
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Меліса
У полоні, у полоні! Ти завжди у полоні, Несказанних слів, змовчених ідей і мрій, Сльози крапотять на обвітрені долоні, Стікаючи тоненькою струйкою з-під вій!
Відповісти
2020-04-13 09:02:41
1
Nadine Tikhonovitch
Звичайно)
Відповісти
2020-04-13 13:52:39
Подобається
Інші вірші поета
Дорожче смарагдів Життя за Орвеллом Я знову краду твою міміку... Дві літери
Інші поети
Bad Trip
@B1Sod
Seyfe
@Seyfe
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1405
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
72
1
3341