Зустрічами нашими...
Зустрічами нашими вимірюю знов час, Я знаю: на планеті нема людей, крім нас. Я бачу: чорні хмари хату твою білу Обгорнули знову — візьми мої ти крила. Лети у небо високо, не блукай у мглі — Буду тебе віддано чекати на землі. Якщо тобі не спиться, візьми тоді мій сон — Я гнатиму печалі всі з-під твоїх вікон. Віддай мені весь біль, віддай свої тривоги, Клич, якщо терпіти немає більше змоги. Якщо весь світ збунтується й завʼянуть квіти, Знай: заради тебе піду я проти світу. Знов лютує людство у вибуху емоцій — Що б тут не траплялось, я на твоєму боці. Якщо тобі самотньо в темряві скорботи, Скажи — зроблю я все, щоб витягти з болоти. Якщо тебе образять, зітру його імʼя, І байдуже, чи важу хоч щось для тебе я. Ти знаєш, що насправді це більше, ніж слова: Із серцем вже згоріла давно уся трава. Молитвами своїми завжди я буду поруч І дуже-дуже скоро бігтиму ліворуч. І як би я воліла весь твій забрати біль — Ти вибач, що насправді я тільки вірна тінь. Ти вибач: я не сонце, що тебе зігріє, Та що би не траплялось, я у тебе вірю. Якщо бракує сил, ти їх візьми у мене, Бери собі всю кров, спустоши мої вени. Я знаю, що життя насправді це не казка, Та всупереч всім болям, ти живи, будь ласка!
2023-07-31 21:56:12
18
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сандра Мей
Сильно. 👏🌹
Відповісти
2023-08-01 06:46:22
2
Лео Лея
Це...щемливо і захоплююче водночас 😳
Відповісти
2023-08-02 15:46:16
2
Ален Тім
Дуже сильно та натхненно💖
Відповісти
2023-09-08 14:33:08
1
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8924
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1880