La vie de la grenouille
J'écris les mots soigneusement, Ce sera le poème, mais puis, Je ne suis pas triste maintenant- Je suis bourrée encore. Je déteste ma vie! Mal à la cœur. Les sentiments grouillent Dans ma poitrine nue et brûlée. Je ne suis pas la fille. Je suis la grenouille Avec le destin assez affligé. Je me noie, je suis presque morte, Je suis au fond de mes peines. Il n'y a personne sur le bord, Le sang a gelé dans les veines. Peut-être je suis la grenouille, Les gens ne m'aiment pas aussi, Je peut dire seulement "Bul-bul", Comme "Au revoir" pour vous. Voici...
2020-10-16 09:33:25
29
16
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (16)
Nadine Tikhonovitch
@Меліса 😅а там ещё веселее звучит 😅
Відповісти
2020-11-04 00:39:45
1
Меліса
@Nadine Tikhonovitch ммм, до речі в мене тут пропозиція є👉👈
Відповісти
2020-11-04 00:40:43
Подобається
Nadine Tikhonovitch
@Меліса слухаю
Відповісти
2020-11-04 00:41:01
1
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1538
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12137