Все мине...
Все мине. Безперечно. Без боротьби. Десь о двадцять п'ятій годині доби. І я розлюблю. У восьмий день тижня, Як місяць на небі буде, мов вишня. Я більш не прийду і забуду тебе, Тоді, коли на дім Венера впаде. Планету затягне у чорну діру — Я більше в очі твої вже не пірну. Розлюблю. У сто перший рік сторіччя. Або пізнаю коли потайбіччя. Все мине. Не хвилюйся. Без боротьби. Десь о двадцять п'ятій годині доби... У тринадцятому місяці. Точно. В п'ятій порі року. Вже остаточно...
2023-01-06 09:54:11
18
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Такі чудові порівняння👍 як кажуть "на Миколи та й ніколи")
Відповісти
2023-01-06 18:31:43
1
Nadine Tikhonovitch
@Лео Лея Так) Дякую
Відповісти
2023-01-06 18:32:03
1
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13446
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6100