Я в тебе не закохуюсь ніколи!
Я в тебе не закохаюсь ніколи, А закохаюсь – тобі не зізнаюсь, Напам’ять жести твої загадкові Не знатиму я ніколи – отямлюсь. Якщо і втрачу глузд, то тільки на мить, В чому, звичайно, тобі не зізнаюсь, Снів мальовничих бездонна блакить Реальність розвіє – я прокидаюсь. Ні, не розтану: лід серце не топить, Від кохання до муз же Бог береже, Та пальці мої від холоду зводить «Ніколи» моїм і реальним «уже». О ні! Не люблю! Це дурість – не більше! Та манить твій аромат прохололий – Його не ковтну! Не ковтну: вже інша – В тебе я не закохаюсь ніколи... _____________________________ |ПЕРЕКЛАД| 🍒 Вірш із книги «Вишневий відблиск місяця» — https://www.surgebook.com/rogate666/book/vishneviy-vidblisk-misyacya
2022-10-17 19:15:47
26
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Nadine Tikhonovitch
@Оксана дякую)
Відповісти
2022-10-19 06:45:04
1
Твоя Відьма
Найнаївніший вірш кицюнечки🙃🙃🙃👏
Відповісти
2022-10-29 23:57:02
1
Твоя Відьма
Твої вірші мотивують до прочитання книги😁😁😁
Відповісти
2022-10-29 23:57:23
1
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4256
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1883