Я в тебе не закохуюсь ніколи!
Nadine Tikhonovitch
Я в тебе не закохаюсь ніколи, А закохаюсь – тобі не зізнаюсь, Напам’ять жести твої загадкові Не знатиму я ніколи – отямлюсь. Якщо і втрачу глузд, то тільки на мить, В чому, звичайно, тобі не зізнаюсь, Снів мальовничих бездонна блакить Реальність розвіє – я прокидаюсь. Ні, не розтану: лід серце не топить, Від кохання до муз же Бог береже, Та пальці мої від холоду зводить «Ніколи» моїм і реальним «уже». О ні! Не люблю! Це дурість – не більше! Та манить твій аромат прохололий – Його не ковтну! Не ковтну: вже інша – В тебе я не закохаюсь ніколи... _____________________________ |ПЕРЕКЛАД| 🍒 Вірш із книги «Вишневий відблиск місяця» — https://www.surgebook.com/rogate666/book/vishneviy-vidblisk-misyacya
2022-10-17 19:15:47
26
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Nadine Tikhonovitch
@Оксана дякую)
Відповісти
2022-10-19 06:45:04
1
Твоя Відьма
Найнаївніший вірш кицюнечки🙃🙃🙃👏
Відповісти
2022-10-29 23:57:02
1
Твоя Відьма
Твої вірші мотивують до прочитання книги😁😁😁
Відповісти
2022-10-29 23:57:23
1
Інші вірші поета
А можна після перемоги... Щомиті Ви є Що небо впаде...
Інші поети
Roi De Libertad
@Hikari_4002
Sandra Morningstar
@SandraMorningstar
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1636
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2771