Я в тебе не закохуюсь ніколи!
Я в тебе не закохаюсь ніколи, А закохаюсь – тобі не зізнаюсь, Напам’ять жести твої загадкові Не знатиму я ніколи – отямлюсь. Якщо і втрачу глузд, то тільки на мить, В чому, звичайно, тобі не зізнаюсь, Снів мальовничих бездонна блакить Реальність розвіє – я прокидаюсь. Ні, не розтану: лід серце не топить, Від кохання до муз же Бог береже, Та пальці мої від холоду зводить «Ніколи» моїм і реальним «уже». О ні! Не люблю! Це дурість – не більше! Та манить твій аромат прохололий – Його не ковтну! Не ковтну: вже інша – В тебе я не закохаюсь ніколи... _____________________________ |ПЕРЕКЛАД| 🍒 Вірш із книги «Вишневий відблиск місяця» — https://www.surgebook.com/rogate666/book/vishneviy-vidblisk-misyacya
2022-10-17 19:15:47
26
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Nadine Tikhonovitch
@Оксана дякую)
Відповісти
2022-10-19 06:45:04
1
Твоя Відьма
Найнаївніший вірш кицюнечки🙃🙃🙃👏
Відповісти
2022-10-29 23:57:02
1
Твоя Відьма
Твої вірші мотивують до прочитання книги😁😁😁
Відповісти
2022-10-29 23:57:23
1
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4876
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2551