Дорожче смарагдів
Nadine Tikhonovitch
Ці очі дорожче смарагдів, А губи присплять, наче маки, — Божевільне серце на вахті Чекає на тебе всі ранки. У серці і в місті тривога Голосами лунає сирен — Моє ППО замість Бога Береже із лютневих давен. І сліз мої спогади варті, Коли сонце над світом встає — О так, безумовно, ти щастя, Але точно не знаю, чиє... Десь у темряві спить майбуття — Там шепочу тобі крізь весну: Я чекала тебе все життя, Я чекала тебе всю війну.
2022-10-02 08:09:05
19
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Nadine Tikhonovitch
Я не можу)))
Відповісти
2022-10-02 08:13:18
2
Оксана
В самісіньке серце..
Відповісти
2022-10-08 11:42:58
3
Твоя Відьма
Я чекала тебе все життя, Я чекала тебе всю війну... 😭❤️‍🩹
Відповісти
2023-02-13 21:15:02
1
Інші вірші поета
А я не знала... Обернений відлік Врятуй мене Коли тебе поруч нема
Інші поети
joly
@joly
Helen Roo
@Helen_Roo
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5632
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4904