Грань
Наврочив пастку сатана, Серце кинувши за ґрати: Таки існує грань одна, За яку не слід ступати. Та і як за неї ступиш? Смішно й меншого бажати! Зникнуть легше серед вулиць, Ніж всі грані подолати... Є межа сльозам, скорботі, Бува скінченною любов, Та володарка на троні Все має владу без умов. Кохання в серці купина На душі зриває квіти: Таки існує грань одна, За яку ніяк ступити... _________________________ 🍒 Для книги «Вишневий відблиск місяця» — https://www.surgebook.com/rogate666/book/vishneviy-vidblisk-misyacya
2022-12-24 17:26:48
13
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Пані Зефірка
❤️
Відповісти
2022-12-26 16:53:47
Подобається
Леся Українка
Гарно
Відповісти
2022-12-27 12:44:24
Подобається
Синій Демон
Ото я розумію - переклад! Ще й з сатаною! Взагалі вогонь 🔥
Відповісти
2023-01-22 13:16:57
Подобається
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2121
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4761