Раби єства
Жаль, неймовірно жаль мені,
Розуміти, що нічого вже не вдіяти,
Ніщо вже не зробити правильно,
З дороги обраної не звернути,
Бо нічого не допоможе,
Як би не старався ти,
Ми вибрали свій шлях,
Прекрасну стежку в нікуди,
Гарний міраж з'їдає переляк,
Продовжуємо бездумно йти,
Іллюзією вдосталь нагодовані,
Єства свого безнадійні раби,
Дýрні майбутнього позбавлені,
Останній псевдорозумний вид землі,
Стільки можливостей ми мали,
Скільки всього могли зробити,
В нас було безліч шансів,
Та всіх їх ми проспали,
Втрачаєм все прямо на очах,
Нищим, що нам не належить,
Відірвись від екрану телефону,
По сторонам ти подивись,
Та спитай себе без сумніву,
Варті ми щасливого майбутнього?
2021-06-24 21:05:54
2
0