Завтра
Крок за кроком йду я по дорозі, Вогник свічки вказує мені шлях, Та холодно неначе на морозі, І все в якихось зарослях, Відкрити очі я не в змозі, Загубилась десь в своїх мислях, Хочеться зупинитись на півдорозі, Не відчути сльози на щоках, І дослухатись свідомості, Та все вертаюсь до прийдешніх тих роках, Повертаю голову до часів я незабутніх, Де було місце для розваг, І прогулок тих вечірніх, Та й мрії були не лише у снах, З-за спиною місце спогадів яскравих, Впереді усе в страшних тонах, Там проблем множество всіляких, І небо не усипане в зірках, Та події літ давно забутих, Треба згадувать з посмішкою на устах, Там теж багато днів було похмурих, І шлях проходив у гірських хребтах, Багато в них було уроків мудрих, Що все в твоїх руках, Що нема поступків мáрних, Що віра житиме в серцях, А час плине мимоволі, Треба підніматись, далі йти, Набратися хоробрості, Головне з дороги не зійти, Візьму мудрості я крихту, І хоробрості піщинку, Щоб пройти долину тиху, І вкінці побачити хмаринку,
2021-06-25 19:09:42
3
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1655
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12367