Завтра
Крок за кроком йду я по дорозі, Вогник свічки вказує мені шлях, Та холодно неначе на морозі, І все в якихось зарослях, Відкрити очі я не в змозі, Загубилась десь в своїх мислях, Хочеться зупинитись на півдорозі, Не відчути сльози на щоках, І дослухатись свідомості, Та все вертаюсь до прийдешніх тих роках, Повертаю голову до часів я незабутніх, Де було місце для розваг, І прогулок тих вечірніх, Та й мрії були не лише у снах, З-за спиною місце спогадів яскравих, Впереді усе в страшних тонах, Там проблем множество всіляких, І небо не усипане в зірках, Та події літ давно забутих, Треба згадувать з посмішкою на устах, Там теж багато днів було похмурих, І шлях проходив у гірських хребтах, Багато в них було уроків мудрих, Що все в твоїх руках, Що нема поступків мáрних, Що віра житиме в серцях, А час плине мимоволі, Треба підніматись, далі йти, Набратися хоробрості, Головне з дороги не зійти, Візьму мудрості я крихту, І хоробрості піщинку, Щоб пройти долину тиху, І вкінці побачити хмаринку,
2021-06-25 19:09:42
3
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2345
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2713