Жарти долі

rosbyta_chasha

Кожен день питаю я себе, Чому в життя жарти несмішні? Чому чую немилість я небес? І лунають звідусіль новини страшні? Коли вже сміх лунатиме, Не десь далеко вгорі, А мене оберігатиме? Коли вже доля зорі, Разом зі мною споглядатиме? І не буде розбивати ліхтарі? Коли я зрозумію її гумор? І сама сміятимусь у відповідь? Коли вже закінчиться мінор? І почнеться розповідь, Сповнена яскравих іскор?

2021-06-24 21:03:34

Інші вірші поета

Роза Грешный Вказівник Завтра

Інші поети

Bad Trip

@B1Sod

May Ling

@May_Ling54

11:11

@light_blue

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1718

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1232