Жарти долі

rosbyta_chasha

Кожен день питаю я себе, Чому в життя жарти несмішні? Чому чую немилість я небес? І лунають звідусіль новини страшні? Коли вже сміх лунатиме, Не десь далеко вгорі, А мене оберігатиме? Коли вже доля зорі, Разом зі мною споглядатиме? І не буде розбивати ліхтарі? Коли я зрозумію її гумор? І сама сміятимусь у відповідь? Коли вже закінчиться мінор? І почнеться розповідь, Сповнена яскравих іскор?

2021-06-24 21:03:34

Інші вірші поета

Гармонія Раби єства Человек Вказівник

Інші поети

ЕЛЕНА

@Elastar

Kim Diamond

@DiaStf02

Ruslana

@rock_ksolana

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1731

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1045