Жарти долі
Кожен день питаю я себе, Чому в життя жарти несмішні? Чому чую немилість я небес? І лунають звідусіль новини страшні? Коли вже сміх лунатиме, Не десь далеко вгорі, А мене оберігатиме? Коли вже доля зорі, Разом зі мною споглядатиме? І не буде розбивати ліхтарі? Коли я зрозумію її гумор? І сама сміятимусь у відповідь? Коли вже закінчиться мінор? І почнеться розповідь, Сповнена яскравих іскор?
2021-06-24 21:03:34
1
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4416
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12990