Человек
Суждено ошибаться мне, Падать, вставать и ещё и ещё, Мои ошибки сняться мне во сне, И кошмарами я истощён, Стыдно смотреть на пройденный путь мне, Ведь, кажется, я никогда не буду прощён, Лжи и злости след оставлю, Принесу невольно многим боль, Слёзы близким предоставлю, Жизни моей вдоль, Но я лишь живу своей судьбой, Вновь и вновь в жизни ошибаюсь, Борюсь каждый день с самим собой, Падаю, но всё чаще поднимаюсь, Никогда не закончу свой бой, Человек далеко я не святой, Суждено мне заблуждаться, И туман преодолевать густой, Всю жизнь беспрерывно буду драться, Стану друзьям путеводной звездой, И прощения заслужить буду пытаться, Ведь не хочу идти я по кривой.
2021-06-24 21:28:13
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2765
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2443