Гармонія
От би час зупинити, замість рутини, В чудесний світ хоч на хвилину зірватись, Кожен куточок світу побачити, Усе життя блукати лісами, горами, гаями, Усі почуття таємного світу розбудити, З нестерпною біллю накінець попрощатись, І хмари пухнасті щодня споглядати, Щоб небо безкрає, зірками усипане, Дахом завжди для мене було, І моря буйного шум неспокійний, Співав мені свою колискову, А душа трепетна, спокійна, Дихала з природою в унісон.
2021-06-24 21:08:51
1
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2279
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2559