Голубка душа
Рутенія
Не літатиме голубка поміж сірих хмар. Гірка й тяжка моя думка. Хто б її взяв? Хто би розділив сей біль, обійняв, розрадив? А у серці тільки хміль, то й питаю поради! Бо несила волочитись, шукати любові. Мала б силу, пішла б утопитись, так не хочу чортові душу свою занапастити. Не хочу, не стану, а проте проклинати недолю не перестану. Упала голубка під ноги стрільцю, погублена доля, убита нещасна. Застрелена в серце. Кінець і життю. Сміється смерть наді мною, злощасна. Сміється, бо знає, що житиму Я. Даремно, що куля під серцем. Жива! Однак у цім світі проклята й одна. Сміється безодня, кличе пітьма... Ти був тим стрільцем, що влучив коханням, та слово твоє — отруйне, підступне. Не перша твоя і не остання. Довіра і юність моя — ось що згуба! Горить вогнем сердешна рана, а душа гірко плаче. Губить літа молодії кароока панна. Губить вроду в сльозах-росах, не усміхнеться. І вже навіть посивіла в косах; мовчить. Не озветься! Бодай же б вмерла у колисці, не виростала. Слізьми горю не поможеш, скільки б не ридала! Я хочу позабути про біль полиновий, загоїти свіжі рани, їх не торкатись. Лікувала у відьми остудою словом, просила сердешна мене не вертатись туди де живеш ти. Туди, де полюєш. Кого тепер палко цілуєш? Та спокій крадеш, обманюєш бідну. А чи ж не була для тебе кохана і рідна? За що поглумився, покинув, убив? Відьма сказала: ти не любив... Та я знову вертаюсь до рідного краю. І з тобою стрічаюсь, не обминаю. А тобі — й поготів, невже ти забув? Про те, як хотів лиш мене одну? Убита голубка, кинута в ноги. Ти кулею влучив, коханням убив. Душа лине в засвіти, до самого Бога. Чи ж згадаєш при смерті, що мене любив? Отак і живу без душі, одинока. Доля моя лукава й жорстока. Волочусь по світу і спокій шукаю. Куля під серцем — я все ще кохаю!
2023-01-11 22:11:35
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Рутенія
Я просто прочитала декілька віршів Шевченка... І серце наповнилося журбою
Відповісти
2023-01-11 22:15:11
Подобається
Інші вірші поета
Прокляття ворогу Загублена в часі Прийдіть, мій пане... Будь проклята, московіє!
Інші поети
Doesnt Matter
@Doesntmatter
Princess Girl
@Princess_life
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4618
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2010