Голубка душа

Рутенія

Не літатиме голубка поміж сірих хмар. Гірка й тяжка моя думка. Хто б її взяв? Хто би розділив сей біль, обійняв, розрадив? А у серці тільки хміль, то й питаю поради! Бо несила волочитись, шукати любові. Мала б силу, пішла б утопитись, так не хочу чортові душу свою занапастити. Не хочу, не стану, а проте проклинати недолю не перестану. Упала голубка під ноги стрільцю, погублена доля, убита нещасна. Застрелена в серце. Кінець і життю. Сміється смерть наді мною, злощасна. Сміється, бо знає, що житиму Я. Даремно, що куля під серцем. Жива! Однак у цім світі проклята й одна. Сміється безодня, кличе пітьма... Ти був тим стрільцем, що влучив коханням, та слово твоє — отруйне, підступне. Не перша твоя і не остання. Довіра і юність моя — ось що згуба! Горить вогнем сердешна рана, а душа гірко плаче. Губить літа молодії кароока панна. Губить вроду в сльозах-росах, не усміхнеться. І вже навіть посивіла в косах; мовчить. Не озветься! Бодай же б вмерла у колисці, не виростала. Слізьми горю не поможеш, скільки б не ридала! Я хочу позабути про біль полиновий, загоїти свіжі рани, їх не торкатись. Лікувала у відьми остудою словом, просила сердешна мене не вертатись туди де живеш ти. Туди, де полюєш. Кого тепер палко цілуєш? Та спокій крадеш, обманюєш бідну. А чи ж не була для тебе кохана і рідна? За що поглумився, покинув, убив? Відьма сказала: ти не любив... Та я знову вертаюсь до рідного краю. І з тобою стрічаюсь, не обминаю. А тобі — й поготів, невже ти забув? Про те, як хотів лиш мене одну? Убита голубка, кинута в ноги. Ти кулею влучив, коханням убив. Душа лине в засвіти, до самого Бога. Чи ж згадаєш при смерті, що мене любив? Отак і живу без душі, одинока. Доля моя лукава й жорстока. Волочусь по світу і спокій шукаю. Куля під серцем — я все ще кохаю!

2023-01-11 22:11:35

3

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Рутенія

Я просто прочитала декілька віршів Шевченка... І серце наповнилося журбою

Відповісти

2023-01-11 22:15:11

Подобається

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12840

Дозе с любовью))

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46

42

40

3450