Голубка душа

Рутенія

Не літатиме голубка поміж сірих хмар. Гірка й тяжка моя думка. Хто б її взяв? Хто би розділив сей біль, обійняв, розрадив? А у серці тільки хміль, то й питаю поради! Бо несила волочитись, шукати любові. Мала б силу, пішла б утопитись, так не хочу чортові душу свою занапастити. Не хочу, не стану, а проте проклинати недолю не перестану. Упала голубка під ноги стрільцю, погублена доля, убита нещасна. Застрелена в серце. Кінець і життю. Сміється смерть наді мною, злощасна. Сміється, бо знає, що житиму Я. Даремно, що куля під серцем. Жива! Однак у цім світі проклята й одна. Сміється безодня, кличе пітьма... Ти був тим стрільцем, що влучив коханням, та слово твоє — отруйне, підступне. Не перша твоя і не остання. Довіра і юність моя — ось що згуба! Горить вогнем сердешна рана, а душа гірко плаче. Губить літа молодії кароока панна. Губить вроду в сльозах-росах, не усміхнеться. І вже навіть посивіла в косах; мовчить. Не озветься! Бодай же б вмерла у колисці, не виростала. Слізьми горю не поможеш, скільки б не ридала! Я хочу позабути про біль полиновий, загоїти свіжі рани, їх не торкатись. Лікувала у відьми остудою словом, просила сердешна мене не вертатись туди де живеш ти. Туди, де полюєш. Кого тепер палко цілуєш? Та спокій крадеш, обманюєш бідну. А чи ж не була для тебе кохана і рідна? За що поглумився, покинув, убив? Відьма сказала: ти не любив... Та я знову вертаюсь до рідного краю. І з тобою стрічаюсь, не обминаю. А тобі — й поготів, невже ти забув? Про те, як хотів лиш мене одну? Убита голубка, кинута в ноги. Ти кулею влучив, коханням убив. Душа лине в засвіти, до самого Бога. Чи ж згадаєш при смерті, що мене любив? Отак і живу без душі, одинока. Доля моя лукава й жорстока. Волочусь по світу і спокій шукаю. Куля під серцем — я все ще кохаю!

2023-01-11 22:11:35

3

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Рутенія

Я просто прочитала декілька віршів Шевченка... І серце наповнилося журбою

Відповісти

2023-01-11 22:15:11

Подобається

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15

15863

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

45

8

3774