LOVE THROUGH THE AGES
Як тільки заспівають перші півні, ти відійдеш, мов мариво, мов літній сон. А опівночі прийдеш і вклонишся, мов королівні, і серця знов заб'ються в унісон... Ти моя мрія, забута і загублена в століттях, солодкий біль, несказані слова, печаль. Не перестане рана ця боліти, бо душа покрилась в траурну вуаль... І я сумую... Не живу, існую, бо голос твій у снах відрадний чую, і сам-на-сам, з "тобою" я жартую, в думках твій образ знову поцілую... А наяву... О, ні, тебе нема давно! Вже триста літ минуло після смерті. Від гіркоти і туги п'ю терпке вино, кохання наше постане на мольберті... І маю ще надію, що знову будем разом, поєднані блаженством у нашому Едемі. Проте коли опівніч настає щоразу, з тобою вкотре в снах оживемо...
2022-10-27 09:53:33
0
0
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15784
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5546