LOVE THROUGH THE AGES
Рутенія
Як тільки заспівають перші півні, ти відійдеш, мов мариво, мов літній сон. А опівночі прийдеш і вклонишся, мов королівні, і серця знов заб'ються в унісон... Ти моя мрія, забута і загублена в століттях, солодкий біль, несказані слова, печаль. Не перестане рана ця боліти, бо душа покрилась в траурну вуаль... І я сумую... Не живу, існую, бо голос твій у снах відрадний чую, і сам-на-сам, з "тобою" я жартую, в думках твій образ знову поцілую... А наяву... О, ні, тебе нема давно! Вже триста літ минуло після смерті. Від гіркоти і туги п'ю терпке вино, кохання наше постане на мольберті... І маю ще надію, що знову будем разом, поєднані блаженством у нашому Едемі. Проте коли опівніч настає щоразу, з тобою вкотре в снах оживемо...
2022-10-27 09:53:33
0
0
Інші вірші поета
Прийдіть, мій пане... Прокляття ворогу Загублена в часі Мавка й Чугайстер
Інші поети
Shina
@Sheena
Veronika Gold
@Goldenbum
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2576
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6767