LOVE THROUGH THE AGES

Рутенія

Як тільки заспівають перші півні, ти відійдеш, мов мариво, мов літній сон. А опівночі прийдеш і вклонишся, мов королівні, і серця знов заб'ються в унісон... Ти моя мрія, забута і загублена в століттях, солодкий біль, несказані слова, печаль. Не перестане рана ця боліти, бо душа покрилась в траурну вуаль... І я сумую... Не живу, існую, бо голос твій у снах відрадний чую, і сам-на-сам, з "тобою" я жартую, в думках твій образ знову поцілую... А наяву... О, ні, тебе нема давно! Вже триста літ минуло після смерті. Від гіркоти і туги п'ю терпке вино, кохання наше постане на мольберті... І маю ще надію, що знову будем разом, поєднані блаженством у нашому Едемі. Проте коли опівніч настає щоразу, з тобою вкотре в снах оживемо...

2022-10-27 09:53:33

Інші вірші поета

Будь проклята, московіє! Пісня русалки Не будуть, благаю, зі сну Пташка в полоні

Інші поети

Мар'яна Марчик

@maryana_marchik

Taeter Pompi

@TaeterSmile

Ethanio Oberon

@ethanio_oberon

Схожі вірші

Всі

Дівчинко

Ай

Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.

103

5292

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2151