LOVE THROUGH THE AGES
Як тільки заспівають перші півні, ти відійдеш, мов мариво, мов літній сон. А опівночі прийдеш і вклонишся, мов королівні, і серця знов заб'ються в унісон... Ти моя мрія, забута і загублена в століттях, солодкий біль, несказані слова, печаль. Не перестане рана ця боліти, бо душа покрилась в траурну вуаль... І я сумую... Не живу, існую, бо голос твій у снах відрадний чую, і сам-на-сам, з "тобою" я жартую, в думках твій образ знову поцілую... А наяву... О, ні, тебе нема давно! Вже триста літ минуло після смерті. Від гіркоти і туги п'ю терпке вино, кохання наше постане на мольберті... І маю ще надію, що знову будем разом, поєднані блаженством у нашому Едемі. Проте коли опівніч настає щоразу, з тобою вкотре в снах оживемо...
2022-10-27 09:53:33
0
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2177
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4421