Помста

Рутенія

Мої крила згоріли в огні, темрява кричить у мені. Не згадаю, коли знала спокій. Хто на мене наслав ці вроки? Не знайду шлях додому. Не покаюся. З останніх сил ще тримаюся. На грані божевілля, та ще опираюсь. Ні! Обставинам не зламаюсь! Крила почорніли. Я збідніла. Сажа вкрила білосніжне тіло. Я вслід тобі прокричу: помри! Іди ж від мене, іди! Згинь, примаро! Згинь, старухо! Вельзевул дзижчить над вухом... Я, мов проклятий диявол, теж порушила всі правила. Крила білосніжні стали прахом. А життя одним лиш жахом. Я прийду вночі до тебе, відьмо! І назад все візьму! Тричі проклята будеш. Пропадеш! Ключ. Замок. Амінь!

2023-04-10 22:20:42

Інші вірші поета

присвята О.М ПІСНЯ МИНУЛОГО Чорнобиль ОДА МОРФЕЮ Пташка в полоні

Інші поети

Karlos Ortiz

@karlos_ortiz

Малой

@teddywinters

Luu Herrera

@luuherrera77

Схожі вірші

Всі

Unbreakable heart

B I

Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart

14350

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

5668