Помста
Мої крила згоріли в огні, темрява кричить у мені. Не згадаю, коли знала спокій. Хто на мене наслав ці вроки? Не знайду шлях додому. Не покаюся. З останніх сил ще тримаюся. На грані божевілля, та ще опираюсь. Ні! Обставинам не зламаюсь! Крила почорніли. Я збідніла. Сажа вкрила білосніжне тіло. Я вслід тобі прокричу: помри! Іди ж від мене, іди! Згинь, примаро! Згинь, старухо! Вельзевул дзижчить над вухом... Я, мов проклятий диявол, теж порушила всі правила. Крила білосніжні стали прахом. А життя одним лиш жахом. Я прийду вночі до тебе, відьмо! І назад все візьму! Тричі проклята будеш. Пропадеш! Ключ. Замок. Амінь!
2023-04-10 22:20:42
2
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12403
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1229