присвята О.М ПІСНЯ МИНУЛОГО
Думками повертаюся в минуле. Відчиню двері, що ведуть в той день, в якому ми були лиш двоє. У вирій відлітає журавель... Поніс на крилах наші мрії, а ми дивились сумно йому вслід. Останньою погаснула надія, завершивши відважний свій політ. Чудові дні дитинства промайнули, а ми з тобою розійшлись, убивши мрію. Якби ж могла, то б повернула, та зараз появитись не посмію... Тому вночі я повертаюся в минуле, Ключ Спогадів ще не заржавів. Вертаюся у поле, де нас двоє, де слухаєм пісні ранкових солов'їв. І сяє золотом світанок, вітер повиває. А босі ноги вмиваються росою. У тім краю ні горя, ні пітьми немає. Як хочу ще раз зустрітися з тобою...
2023-04-14 16:33:48
0
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2739
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3017