присвята О.М ПІСНЯ МИНУЛОГО
Думками повертаюся в минуле. Відчиню двері, що ведуть в той день, в якому ми були лиш двоє. У вирій відлітає журавель... Поніс на крилах наші мрії, а ми дивились сумно йому вслід. Останньою погаснула надія, завершивши відважний свій політ. Чудові дні дитинства промайнули, а ми з тобою розійшлись, убивши мрію. Якби ж могла, то б повернула, та зараз появитись не посмію... Тому вночі я повертаюся в минуле, Ключ Спогадів ще не заржавів. Вертаюся у поле, де нас двоє, де слухаєм пісні ранкових солов'їв. І сяє золотом світанок, вітер повиває. А босі ноги вмиваються росою. У тім краю ні горя, ні пітьми немає. Як хочу ще раз зустрітися з тобою...
2023-04-14 16:33:48
0
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12994
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3236