присвята О.М ПІСНЯ МИНУЛОГО
Думками повертаюся в минуле. Відчиню двері, що ведуть в той день, в якому ми були лиш двоє. У вирій відлітає журавель... Поніс на крилах наші мрії, а ми дивились сумно йому вслід. Останньою погаснула надія, завершивши відважний свій політ. Чудові дні дитинства промайнули, а ми з тобою розійшлись, убивши мрію. Якби ж могла, то б повернула, та зараз появитись не посмію... Тому вночі я повертаюся в минуле, Ключ Спогадів ще не заржавів. Вертаюся у поле, де нас двоє, де слухаєм пісні ранкових солов'їв. І сяє золотом світанок, вітер повиває. А босі ноги вмиваються росою. У тім краю ні горя, ні пітьми немає. Як хочу ще раз зустрітися з тобою...
2023-04-14 16:33:48
0
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
48
11
1433
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1565