присвята О.М ПІСНЯ МИНУЛОГО
Думками повертаюся в минуле. Відчиню двері, що ведуть в той день, в якому ми були лиш двоє. У вирій відлітає журавель... Поніс на крилах наші мрії, а ми дивились сумно йому вслід. Останньою погаснула надія, завершивши відважний свій політ. Чудові дні дитинства промайнули, а ми з тобою розійшлись, убивши мрію. Якби ж могла, то б повернула, та зараз появитись не посмію... Тому вночі я повертаюся в минуле, Ключ Спогадів ще не заржавів. Вертаюся у поле, де нас двоє, де слухаєм пісні ранкових солов'їв. І сяє золотом світанок, вітер повиває. А босі ноги вмиваються росою. У тім краю ні горя, ні пітьми немає. Як хочу ще раз зустрітися з тобою...
2023-04-14 16:33:48
0
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2436
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1601