Екзистенція
Не знаю чому, але знаю напевно, Що сьогоднішній день буде провальний. І спокій отримаю лиш коли стане темно Важко усвідомити, як цей світ може бути реальний... І я лишаю все як будувала... Знову тікаю З надією почати біля нових чистих стін Та десь усередині відчуваю, Що буду розчарована біля нових руїн. Думки не перетворюються у слова Вони стають важким туманом наді мною. Слідом летять куди би не пішла Стаючи перед всім густою млою. Життя, мета, думки і люди... Маленька точка я, яка не знає що робити. І вибір, усвідомлення повсюди І страшно так у світі жити. Я є. Живу і дихаю. Існую. Йде боротьба добра і зла постійна. Наповнюю життя, чи час марную І хочу вірити, що вільна.
2023-06-05 22:40:29
7
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12549
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2535