Обіцянка

«Не шукати в словах зайвих значень, Не губитись в потоці думок... Ні обíцянок, ані пробачень, Час на місце поставить все в строк» – Розум серцю диктує накази. Серця голос в пітьмі онімів. Тільки схлипує він раз-по-разу, Не знайшовши довкола надій... Щось зимове заціпило крила. Вітер змін не спішить на поріг. Лише Той, Хто втішає безкрилих Все ж пробитись крізь кригу ту зміг: «Не шукай у словах зайвих значень, Та й втрачати надію не смій! Віру май, а довіру – тим паче, Серцю Я обіцяв, отже – вір!»

2024-09-24 23:45:40

Інші вірші поета

Втрачене кохання Вручив мені ти цінний подарунок Кожен рух мого серцебиття ---

Інші поети

Тигриця

@AliceLis2011

Erebus

@Erebus

Воланд Дарсі

@nikita_rastorguev

Схожі вірші

Всі

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

1625

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2729