Вона покохала його понад міру...
Вона покохала його понад міру, Іскрились при зустрічі скельця очей... Та тільки вона їх підняти не сміла, Коли він торкнувся рукою плечей... Він вíрші писав... Та усе не для неї... Вдивлявся у Небо й шукав собі шлях... У тиші квартири пустої своєї До Бога звертався в думках і словах... Він не обіцяв їй нічого даремно, Кохання не згадував в жодній з розмов... Вона ж лиш за нього молилася ревно, Та вірші писала про свóю любов... Він наче байдужим до неї лишався І навіть увечері їй не дзвонив... Та в скрутну хвилину її не цурався, Ні часу, ні сил він тоді не жалів... Вона покохала його понад міру. Він ніби ж до неї не мав почуттів... Зв'язала їх міцно взаємна довіра, Що була надійніш усіх укриттів.
2025-01-09 17:56:59
6
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1744
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3290