Вона покохала його понад міру...

Вона покохала його понад міру, Іскрились при зустрічі скельця очей... Та тільки вона їх підняти не сміла, Коли він торкнувся рукою плечей... Він вíрші писав... Та усе не для неї... Вдивлявся у Небо й шукав собі шлях... У тиші квартири пустої своєї До Бога звертався в думках і словах... Він не обіцяв їй нічого даремно, Кохання не згадував в жодній з розмов... Вона ж лиш за нього молилася ревно, Та вірші писала про свóю любов... Він наче байдужим до неї лишався І навіть увечері їй не дзвонив... Та в скрутну хвилину її не цурався, Ні часу, ні сил він тоді не жалів... Вона покохала його понад міру. Він ніби ж до неї не мав почуттів... Зв'язала їх міцно взаємна довіра, Що була надійніш усіх укриттів.

2025-01-09 17:56:59

Інші вірші поета

Згубне кохання В душі лишиться жити неповторне... Та, що співає у терені Моя любов

Інші поети

Наян Коваль

@nayan_koval

user8720

@user8720

Павло Шум

@12_07_1999

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

2459

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1619