Вона покохала його понад міру...
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
Вона покохала його понад міру, Іскрились при зустрічі скельця очей... Та тільки вона їх підняти не сміла, Коли він торкнувся рукою плечей... Він вíрші писав... Та усе не для неї... Вдивлявся у Небо й шукав собі шлях... У тиші квартири пустої своєї До Бога звертався в думках і словах... Він не обіцяв їй нічого даремно, Кохання не згадував в жодній з розмов... Вона ж лиш за нього молилася ревно, Та вірші писала про свóю любов... Він наче байдужим до неї лишався І навіть увечері їй не дзвонив... Та в скрутну хвилину її не цурався, Ні часу, ні сил він тоді не жалів... Вона покохала його понад міру. Він ніби ж до неї не мав почуттів... Зв'язала їх міцно взаємна довіра, Що була надійніш усіх укриттів.
2025-01-09 17:56:59
6
0
Інші вірші поета
В нерівному двобої серце й доля... Проросла дика квітка у серці Дозволь кохати тебе вічно Ясний місяцю...
Інші поети
Mari Bloodycake
@mari_bloodycake
Юрий Тим
@currentlib
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4294
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3326