Зіграй мені мелодію любові...
Зіграй мені мелодію любові, залиш на клавішах хоч крапельку себе... я потону в несказаному слові, я лиш очима цілуватиму тебе... Скажи мені одне єдине слово... ні, не вустами, тільки поглядом своїм! те заповітне "Люблю" так раптово утратить тишу і яскравий родить грім... Поговори зі мною "випадково", хоча б на мить мандрівку ока зупини десь там, де я всміхаюсь загадково, і крадькома до серця двері відчини... /вірш написано у грудні 2021 року/
2023-07-31 13:53:55
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
@Сандра Мей спасибі, люба 🤗
Відповісти
2023-07-31 14:36:41
1
Lexa T Kuro
Дуже гарно, ніжно, трепетно! 👍✨☀️ Нових натхнень Вам та світлих почуттів!💫🙏
Відповісти
2023-08-01 06:26:52
1
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
@Lexa T Kuro спасибі Вам за відгук та теплі слова🤗🤗🤗
Відповісти
2023-08-01 06:28:25
1
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4337
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2450