Зіграй мені мелодію любові...

Зіграй мені мелодію любові, залиш на клавішах хоч крапельку себе... я потону в несказаному слові, я лиш очима цілуватиму тебе... Скажи мені одне єдине слово... ні, не вустами, тільки поглядом своїм! те заповітне "Люблю" так раптово утратить тишу і яскравий родить грім... Поговори зі мною "випадково", хоча б на мить мандрівку ока зупини десь там, де я всміхаюсь загадково, і крадькома до серця двері відчини... /вірш написано у грудні 2021 року/

2023-07-31 13:53:55

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)

@Сандра Мей спасибі, люба 🤗

Відповісти

2023-07-31 14:36:41

Lexa T Kuro

Дуже гарно, ніжно, трепетно! 👍✨☀️ Нових натхнень Вам та світлих почуттів!💫🙏

Відповісти

2023-08-01 06:26:52

Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)

@Lexa T Kuro спасибі Вам за відгук та теплі слова🤗🤗🤗

Відповісти

2023-08-01 06:28:25

Інші вірші поета

--- Мов шаль, лягає ніч мені на плечі Між нами... Та, що співає у терені

Інші поети

Sneha Das

@curiousdreamer

Ruslan

@unhappy_anonym

Venti//

@ArchontOfFreedom

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1995

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1481