Голос осені
Оксана Галицька
Я чую шурхіт листя під ногами. Воно ковзає, порушуючи спокій лісу. Я ловлю звуки якогось годинника. Він розриває мої барабанні перетинки. Я відчуваю як груди обпікає спокій. Він відбивається мелодією листя. Я хочу залишитися тут назавжди. Щоб померти в обіймах вітру.
2018-09-28 15:43:28
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Стефанія
Вау😍
Відповісти
2018-09-28 15:51:11
1
Оксана Галицька
@Стефанія 😊
Відповісти
2018-09-28 15:51:34
Подобається
Інші вірші поета
Я була вбита в п'ятницю Тобі Я чую відлуння твоїх голосів Месники
Інші поети
BON BON
@bon_bon_c0xu
Bint __Abdoolrahman
@bint_abdoolrahman
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1944
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1978