Голос осені
Оксана Галицька
Я чую шурхіт листя під ногами. Воно ковзає, порушуючи спокій лісу. Я ловлю звуки якогось годинника. Він розриває мої барабанні перетинки. Я відчуваю як груди обпікає спокій. Він відбивається мелодією листя. Я хочу залишитися тут назавжди. Щоб померти в обіймах вітру.
2018-09-28 15:43:28
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Стефанія
Вау😍
Відповісти
2018-09-28 15:51:11
1
Оксана Галицька
@Стефанія 😊
Відповісти
2018-09-28 15:51:34
Подобається
Інші вірші поета
Тобі Без назви Догори дриґом Месники
Інші поети
Luu Herrera
@luuherrera77
Natasha T Chirume
@_natashatchirume
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1990
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2632