Я чую відлуння твоїх голосів
Я чую відлуння твоїх голосів. Зневажливих... тихих... безсилих... Вони розливаються потягом слів, які мені зв'язують крила. Вони заливають зневагою нот, Бояться німілих печалей. Заплутавшись біллю забутих пустот, Врізаються в серце кинжалом. Вогнями розбризкую хвилі сумні. Занурюють в пошесті ночі, Прострілюють наскрізь думки голосні, І кидають... тихо зриваючи очі...
2018-09-26 17:41:52
12
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Оксана Галицька
@Стефанія дякую) 😊😘
Відповісти
2018-09-27 08:21:21
Подобається
Валерія Долінос
Це чудово! Шик))) наче проспівала
Відповісти
2019-01-08 17:23:21
1
Оксана Галицька
@Валерія Долінос дякую) мені дуже приємно
Відповісти
2019-01-08 18:15:44
1
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2687
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9502