Я чую відлуння твоїх голосів

Оксана Галицька

Я чую відлуння твоїх голосів. Зневажливих... тихих... безсилих... Вони розливаються потягом слів, які мені зв'язують крила. Вони заливають зневагою нот, Бояться німілих печалей. Заплутавшись біллю забутих пустот, Врізаються в серце кинжалом. Вогнями розбризкую хвилі сумні. Занурюють в пошесті ночі, Прострілюють наскрізь думки голосні, І кидають... тихо зриваючи очі...

2018-09-26 17:41:52

12

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Оксана Галицька

@Стефанія дякую) 😊😘

Відповісти

2018-09-27 08:21:21

Подобається

Валерія Долінос

Це чудово! Шик))) наче проспівала

Відповісти

2019-01-08 17:23:21

1

Оксана Галицька

@Валерія Долінос дякую) мені дуже приємно

Відповісти

2019-01-08 18:15:44

1

Схожі вірші

Всі

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

43

7

2560

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5858